Булкін Кирило Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Булкін Кирило Вікторович
Кирило Булкін (2015)
Народився 5 вересня 1967(1967-09-05) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання м. Київ
Діяльність журналіст, актор, публіцист
Галузь журналістика[1], Радіожурналістика[1], тележурналістикаd[1], публіцистика[1], творче та професійне письмоd[1], акторське мистецтво[1] і культура[1]
Відомий завдяки культурний діяч
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Знання мов українська[1]
Нагороди лауреат премії імені Василя Стуса, лауреат українських та міжнародних фестивалів
Сайт kbulkin.wordpress.com/about
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Булкін.

Кири́ло Ві́кторович Бу́лкін (* 5 вересня 1967, м. Київ) — журналіст, актор, публіцист, бард, культурний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Києві 5 вересня 1967 року. Закінчив середню київську школу № 145 у 1983 році.

1983—1988 — студент фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1988—1989 — аспірант Інституту теоретичної фізики Академії наук УРСР.

1989—1992 — за власним бажанням покинув навчання в аспірантурі i зайнявся театральною діяльністю.

1989—1992 — актор київських театрів.

1992 — заснував власний приватний театр, який проіснував до 1999 року.

Грав моновистави з української та російської літератури (В. Стус, В. Симоненко, І. Світличний, Н. Гумільов, В. Висоцький та ін.).

  • 1996—2004 — журналіст та ведучий телепрограм на каналах українського телебачення «ТЕТ», «УТ-1», «Інтер», «KTM» (серед найпопулярніших програм — «Міські новини» «TET», 1996—1999 та «Ситуація» «Магнолія-ТВ», 1997—2004).

Влітку 2000 року завдяки ґранту фундації Ледіґ-Ровольта[2] (Швейцарія) три тижні перебував у міжнародній комуні літераторів Chateau de Lavigni.

Серпень 2004 — липень 2005 — головний редактор Радіо НАРТ —Чесна хвиля (м. Київ).

Липень 2005 — липень 2008 — журналіст, ведучий української редакції Радіо «Свобода» (м. Київ).

З 2009 року — фрилансер, працює над низкою сценічних творчих проектів.

Співзасновник і директор громадської організації «МАМАЙ» («Мобільна Аґенція Мистецьких Акцій»), що займається вирішенням суспільно важливих проблем засобами мистецтва.

Автор збірки поезії та публіцистики, автор-виконавець пісень.

З 2011 — актор, директор театру Володимира Завальнюка «Перетворення».

Член Національної спілки письменників України (2012).

Родина[ред. | ред. код]

Дід Булкіна Кирила Вікторовича — Беліцер Володимир Олександрович (1906—1988, походив з обрусілого німецького роду) був академіком АН УССР, доктор біологічних наук, професор;
Батько — Булкін Віктор Георгійович (1930—1996), інженер-суднобудівник;
Мати — Беліцер Наталя Володимирівна, доктор біологічних наук, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика;
Дружина — Недавня Ольга Володимирівна, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ;
Доньки — Ольга і Богдана.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Перекладач книжки:

  • Джим Гол. Онлайнова журналістика. — Київ: К. І. С., 2005.

Автор книжок:

  • Это мы живём на свете (в співавторстві). — Ужгород, 1992.
  • Стихотворения. — Киев: Феникс, 2000. (рос.)
  • Доцільне та парадоксальне. — Луцьк: Терен, 2007.

Автор театральних п'єс:

  • «До нескінченності дерзати!» (за матеріалами життя та творчості Юрія Литвина);


  • «На спільнім шляху / Бир ёлу»;

Публікації віршів, оповідань, есеїв, спогадів та ін. в:

газетах

журналах

інтернет-виданнях

Акторські роботи[ред. | ред. код]

Моновистави:

  • «Волшебная скрипка» (за творами Н. Ґумільова);
  • «Когда я отпою и отыграю» (за творами В. Висоцького);
  • «Напередодні нового» (за власною монодрамою).
  • «Верни до мене, пам'яте моя» (за матеріалами життя та творчості В. Стуса);
  • «Щоб ми ніколи ні перед ким не схилилися» (за матеріалами життя та творчості В. Симоненка, І. Світличного та інших поетів-шістдесятників);
  • «Кавказ», «І мертвим і живим…» (за поемами Т. Шевченка);
  • «Українська повстанська і героїчна пісня» (концертна програма);
  • Авторська концертна програма співаної поезії.

Ролі в театральних виставах:

у театрі «Колесо» (1989—1993):

  • Певец — П.-Ж. Беранже. «Любить, пылать и быть таким, как прежде»;
  • Бард — С. Злотников. «Триптих для двох»;

у приватному театрі-студії «Маргарита» (1992—1999):

  • Вовк — В. Орлов, пер. В. Довжика «Справжній тато» («Золоте курча»);
  • Рассказчик — «Казки Г.-Х. Андерсена»;

у театральному осередку «Бенефіс» (1998):

  • Перелесник, Лісовик — Л. Українка. «Лісова пісня»


У Молодому театрі (2000):

  • Соловей-Розбійник — Я. Верещак. «Новорічна крутоверть»;

у театрі української героїки «Пам'ять» п/к нар. арт. України Г. Яблонської (2007—2010):

  • Ольжич — Г. Яблонська. «Ольжич — назавжди!»;
  • Січовик Микола Орлюк — Г. Яблонська. «Розгін до волі: послання Карпатської України в сьогодення»;
  • Поет — К. Булкін. «До нескінченності дерзати!» (за матеріалами життя та творчості Юрія Литвина);

У театрі «Браво» (2012):

  • Клуд, Микеле — М. Берк'є-Марін'є, Е. де Філіппо «Любовь в чемодане»;

У театрі Володимира Завальнюка «Перетворення» (2010 — по сьогодні):

  • Козак Мамай — К. Булкін. «На спільнім шляху / Бир ёлу»;
  • Вертепник, Козак, характерник Хведір Вовк — В. Завальнюк (за Сашком Лірником). «Про силу характерницьку, татарського богатиря Ахмеда і Грицька Кобилячу Смерть»;
  • Ахмет-ахай — «Увага… Уява… Казка!» (за українською й кримськотатарською казками);
  • Молодий сірієць — О. Уайльд. «Саломея»;
  • Радник, Король, Оле-Лукоє — Г.-Х. Андерсен. «Снігова королева»;
  • Кошон, Бодрікур, Архієпископ — Ж. Ануй. «Жанна д'Арк. Дисконт?..» («Жайворонок»);
  • Перший актор, Полоній, Привид, Клавдій, Блазень — В. Шекспір. «Гамлет», пер. Ю. Андруховича;
  • Гремйо, Грумйо, Вдова, Вінченцо — В. Шекспір. «Приборкання норовливої» (пер. Ю. Лісняка);
  • Роль у виставі за містерією Т. Шевченко. «Великий льох»;
  • Глостер — В. Шекспір. «Король Лір» (пер. М. Рильського).

Музика до пісень[ред. | ред. код]

  • «Дивний театр» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Кому ти потрібний?» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997.
  • «Кунсткамера» («Дивний музей») (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Зачарований ліс» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Дві пори» (слова: П.-Ж. Беранже, переклад: І. Світличний, музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «Одначе, шкода» («майже за Б. Окуджавою») (слова і музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «If» («Синові») (слова: Р. Кіплінг, переклад: В. Стус, музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «Щоденний міста ритм» (слова: С. Набока, музика: К. Булкін). Запис: Радіо «Свобода», квітень 2006 р.
  • «Як ішли ми в вільний світ» (слова і музика: К. Булкін). Домашній запис, осінь 2006 р.
  • «Літо 2006» (слова і музика: К. Булкін). Запис: фестиваль «Повстанська ватра», 14 жовтня 2007 р., Київ, Будинок офіцерів.
  • «If» («Синові») (слова: Р. Кіплінг, переклад: Є. Сверстюк, музика: К. Булкін). Запис: грудень 2008 р., друга гітара й обробка звуку — Григорій Лук'яненко .
  • «Відкритий лист людській спільноті від великої племінної ради упирів» (слова і музика: К. Булкін, друга гітара — Григорій Лук'яненко). Запис: концерт пам'яти Тризубого Стаса, 28 січня 2009 р., Київ, Спілка письменників.
  • «Ворог» (слова і музика: К. Булкін). Запис: концерт пам'яти Костя Єрофеєва, 28 травня 2009 р., Київ, культурний центр НаУКМА.
  • «На травах чекання» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «На моїй землі» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Журналісти» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Відкритий лист людській спільноті від великої племінної ради упирів» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Барабани» (слова: П.-Ж. Беранже, переклад: І. Світличний, музика: К. Булкін). Запис: 3 лютого 2010, у Г. Лук'яненка.
  • «Політичні коломийки» (слова і музика: К. Булкін, друга гітара і ефекти — Г. Лук'яненко). Запис: 14 липня 2010, у Г. Лук'яненка.


Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  2. ↑ Ледіґ-Ровольт (Ledig-Rowohlt) — швейцарський видавець і перекладач.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Булкін_Кирило_Вікторович&oldid=40931234