Бульвар дю Тампль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бульвар дю Тампль. Дагеротипія 1838

Бульвар дю Тампль (фр. Boulevard du Temple) — бульвар у Парижі між третім та 11-м округами, який пролягає від площі Республіки до площі Падлу. У XVIII столітті тут зародився бульварний театр. Бульварні театри на бульварі Тампль стали взірцем для Віденського приміського театру й театру в Берліні.

Історія[ред.ред. код]

Театральний парад у 1816 році

Свою назву бульвар отримав від середньовічної фортеці Тампль, побудованої тамплієрами, в ті часи ще за межами Парижа.

Бульвар знаходиться на місці міського муру, спорудженого за часів Карла V, що простояв до часів Людовика XIV. Сам бульвар з висадженими вздовж деревами було прокладено в 16561705 роках.

Під час Французької революції театральні заклади на бульварі дю Тампль з часом витіснили паризький ярмарковий театр, який користувався в ті часи успіхом. Після пожежі на ярмарку Сен-Жермен у 1762 році, деякі театри і кафе переїхали до будівлі на бульварі. В 1782 році наставник мадам Тюссо Філіпп Куртіус представив тут свою другу виставку. З 1791 театри набули все більшого поширення. Театри розташовувалися на північно-східній стороні бульвару. Єдиний театр на протилежному боці — Théâtre Déjazet — є також єдиним театром, що зберігся до нашого часу..

Через велику кількість кримінальних драм, що йшли на сценах театрів, бульвар прозвали Кримінальним бульваром (Boulevard du Crime). У першій половині XIX століття найпопулярнішим автором і режисером був родоначальник сценічної мелодрами Піксерекур, якого називали "Корнелем бульварів ". Також користувалися успіхом комічні пантоміми та феєрії. В 1819 році на сцені театру Фюнамбюль мім Жан-Батист Дебюро створив поетичний образ нещасного закоханого П'єро.

В 1835 році під час замаху Фієскі на короля Луї-Філіпа I за допомогою «пекельної машини» постраждала велика кількість людей, що знаходилися в цей час на бульварі дю Тампль.

В 1838 році на бульварі дю Тампль було зроблено одну з перших фотографій із зображенням людини. На цьому дагеротипі бульвар виглядає безлюдним, проте це пов'язано з витримкою тривалістю понад 10 хвилин, протягом якої пішоходи та транспорт зникли з виду, і лише одна людина, що зупинилася у чистильника взуття, залишилася в кадрі.

Під час містобудівних робіт під керівництвом барона Османа у другій половині XIX століття, частина кварталу Маре була перепланована. При цьому постраждав і бульвар дю Тампль — більшість театрів було знесено в 1862 році заради розширення площі Республіки.

Реконструкцію бульвару першої половини XIX століття можна побачити у фільмі Марселя Карне «Діти Райка» (1945).

Колишні театри на бульварі[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

  • Метро: лінії 3, 5, 8, 9, 11, станції République або Filles du Calvaire.

Література[ред.ред. код]

  • André Degaine, Guide des promenades théâtrales à Paris, Paris, Nizet, 1999, ISBN 2-7078-1278-1