Бунге Микола Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бунге Микола Християнович
Bunge.JPG
Народився 11 (23) листопада 1823(1823-11-23)
Київ
Помер 3 (15) червня 1895(1895-06-15) (71 рік)
Місце проживання Київ
Галузь наукових інтересів економіка
Заклад Київського університету Св.Володимира
Посада Ректор Київського університету
Вчене звання професор

Бунге Микола Християнович (*11 (23) листопада 1823(18231123), Київ —†3 (15) червня 1895, Царське Село) — економіст, державний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у київській дворянській родині. У 1846 році закінчив Київський університет. У 1881–1886 роках — міністр фінансів, у 1887–1895 роках — голова Кабінету міністрів Російської імперії. Ініціатор та організатор заходів щодо впорядкування грошового обігу та бюджету, введення початків робітничого законодавства, реорганізації системи зовнішньої торгівлі.

Як державний діяч М.Бунге сприяв селянській реформі в Росії, котра відмінила кріпосне право. Він дбав про розвиток російської промисловості. Його особливою увагою став розвиток залізниць Росії у зв'язку з зростанням хлібного експорту з України через порти Одеси та Бердянська.

Фактично за М.Бунге Урал сформувався, як промисловий центр імперії. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції в неї подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя

Державна діяльність[ред.ред. код]

  • 1880–1881 — помічник міністра фінансів;
  • з 6.05.1881 — керівник міністерства фінансів;
  • 1.01.1882—31.12.1886 — міністр фінансів;
  • 1.01.1887—3.06.1895 — голова Комітету міністрів і член Державної ради;
  • з 10.12.1892 — віце-голова Комітету Сибірської залізничної дороги (головою був спадкоємець престолу, майбутній Микола II)

Наукові праці[ред.ред. код]

  • «Теорія кредиту» (1852);
  • «Основи політичної економії» (1870);
  • «Банківські закони та банківська політика» (1874);
  • «Курс статистики» (1865; 1876);
  • «Товарні склади і варранти» (1871);
  • «Поліцейське право»(1873–1877);

Література[ред.ред. код]