Бунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бунт (від пол. Bunt, від нім. Bund — з'єднання, союз, зв'язка) — масовий прояв непокори проти встановленого порядку й влади, що виражається у фізичній та, іноді, кривавій формі.

Особа, яка бере участь у бунті — бунтівник.

Крім того, бунт має й інші значення. Наприклад, є таке поняття як цивільний бунт, запропоноване Інститутом Альберта Ейнштейна[1].

Ненасильницький бунт — цивільний бунт, що включає в себе загальне заперечення законності даного режиму, масові страйки, великі демонстрації, припинення економічної активності, загальна відмова від політичної співпраці. Відмова від політичного співробітництва може включати в себе акції державних службовців та непокору армії і поліції. На заключних етапах, зазвичай створюється паралельний уряд. У разі успіху шляхом громадянського бунту можна домогтися повалення існуючого режиму протягом декількох днів або тижнів, на відміну від тривалої боротьби, яка може затягнутися на місяці й роки. В результаті громадянського бунту повалені лідери зазвичай бувають змушені залишити країну.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]