Бура-Мацапура Віра Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бура-Мацапура Віра Іванівна
Ім'я при народженні Віра Іванівна Бура
Народилася 18 вересня 1900(1900-09-18)
Померла 29 січня 1991(1991-01-29) (90 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Діяльність художниця-граверка
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
У шлюбі з Мацапура Микола Іванович

Ві́ра Іва́нівна Бура́-Мацапу́ра (18 вересня 1900, Бучки — 29 січня 1991, Київ) — українська радянська графікеса, поліграфістка, натюрмортистка. Членкиня Асоціації революційного мистецтва України з 1927 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 5 [18] вересня 1900(19000918) року в селі Бучках Стародубського повіту Чернігівської губернії (нині Брянської області Росії). У 19231924 роках навчалася в Інституті пластичних мистецтв (майстерня Михайла Бойчука). 1929 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були Костянтин Єлева, Василь Касіян, Софія Налепинська-Бойчук, Іларіон Плещинський, Антон Середа.

Як поліграфістка працювала в низці видавництв, зокрема у 1930 році в «Культурі», у 19321934 роках у «Вукоопспілці», 19361939 роках у «Мистецтві». У 19441946 роках очолювала офортну майстерню при Київському художньому інституті. У 19571960 роках як поліграфістка працювала на «Укррекламфільмі».

Була одружена з мистецтвознавцем Миколою Мацапурою.

Померла в Києві 29 січня 1991 року. Похована в Києві на Міському кладовищі «Берківцях»[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової та книжкової ілюстративної графіки, плаката. Серед робіт:

Станкові
  • «Біля хворої» (1924, олівець);
  • «В керамічній майстерні» (1924, олівець);
  • «Провізор» (1924, гравюра);
  • «Натюрморт з глечиком» (1925);
  • «Боротьба за „Арсенал“» (1927);
  • «В Україні» (1930-ті);
  • «Пам’ятник Т. Шевченку на тлі палаючого університету» (1949);
Серії
  • «Краєвиди Кавказу» (1937, акварель);
  • «Місця, пов’язані з дитинством і творчістю М. Лермонтова» (1940);
  • «Пам’ятні місця, пов’язані з Полтавською битвою» (1958);
Плакати
  • «Крізь сльози» (1928);
  • «До 135-річчя від дня народження Т. Шевченка» (1949);
  • «Марко Вовчок. 1834–1907» (1951).
Шевченківська тема

Автор

Брала участь у виставках з 1917 року. Персональні виставки відбулися в Києві 1984 і 2000 року.

Роботи зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Музеї Інституту російської літератури «Пушкинский дом» у Санкт-Петербурзі, Літературно-меморіальному будинку-музеї Марко Вовчок у Нальчику, музеї «Будинок Лермонтова» в П'ятигорську.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]