Буринський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буринський район
Coats of arms of Burynskij district.png Flag of Burinskij rayon.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Сумська область Сумська область
Код КОАТУУ: 5920900000
Населення: 26 431 (на 1.08.2013)
Площа: 1100 км²
Густота: 24.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5454
Поштові індекси: 41700—41762
Населені пункти та ради
Районний центр: Буринь
Міські ради: 1
Сільські ради: 22
Міста: 1
Села: 56
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 41700, м. Буринь, пл. Першотравнева, 20, 2-10-67
Веб-сторінка: Буринська РДА
Голова РДА: Товстуха Олександр Павлович

Бури́нський райо́н - адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Район розташований у лісостеповій зоні, в центральній частині області. Межує з Путивльським, Білопільським, Недригайлівським, Роменським, а також Конотопським районами Сумської області. Площа району 4,6 тис. км². Населення — 33,5 тис. осіб.

Районний центр: Буринь.

Через Буринський район проходять 2 регіональні автомобільні шляхи: Батурин-Конотоп-Суми; Суми-Путивль-Глухів та 2 територіальні автошляхи: Конотоп-Буринь-Чумакове; Буринь-Чернеча Слобода-Хмелів.

По території району протікають річки Сейм, Терн, Чаша, Вижлиця, Куриця, Біж, Ромен, Єзуч.

Історія[ред.ред. код]

Дата заснування Бурині достеменно невідома. Перша письмова згадка про «деревню» Буринь датована 1688 роком

Географічне розташування Бурині дуже зручне. Її землями проходили всі шляхи, що вели до столиці давньоруської держави — Києва, на південь — до Полтави, Криму, а через Чорне море — до Візантії, з якою Київська Русь підтримувала торговельні зв'язки.

Під час походу князя Ігоря Святославовича на половців весною 1185 року його шлях пролягав Буринщиною через село Ігорівку. Тоді воно називалось іменем Святого Михаїла і було володінням князів Ольговичів. Відлуння давніх переказів та історичних фактів свідчать про те, що Ігорівка була важливою історичною базою Сіверських князів.

Не випадково про «Ігореве селге» (сільце) і його багатство згадується в Іпатієвському літописі, куди дані про Ігорівку потрапили з Чернігівсько-Сіверських літописних джерел. Вірогідно, що саме тут часто бував князь Ігор Святославович, де мав свої дім, «дагу», різні скарби. Про це свідчать письмена, знайдені на місці стародавньої Ігорівки.

Цілком правомірно вважати, що в цьому селі князь Ігор, повертаючись з полону, змушений був заночувати через пошкоджену ногу. Дізнавшись про це, незабаром із Путивля до Ігорівки прибула дружина Ігоря Святославовича Єфросинія Ярославна, а з нею, як сказано в «Історії Російській» В. Татіщева, багато бояр, двірні та простих путивлян (кінних і піших), які поважали свого князя, оборонця рідної землі. Отже, плин часу не заглушив народних переказів і легенд про ті події. Вони дійшли до наших днів і є свідченням героїчної минувшини нашого краю.

Багатовікова історія Буринщини засвідчує, що її населенню довелося немало пережити тяжких часів: кріпацтво, польсько-литовське поневолення, буржуазну експлуатацію Російської імперії, війни — імперіалістичну 1914 року, фінську 1939 року, Жовтневу революцію 1917 року та громадянську війну, Велику Вітчизняну війну 1941–1945 років. Тяжким випробуванням для мешканців Буринщини були роки німецької окупації.

В усі ці часи наші земляки не схилили голови перед труднощами, були не лише свідками названих подій, а брали активну участь у всіх цих процесах, протистояли труднощам, насильству та вседозволеності загарбників. За короткий час буринчани відбудували зруйноване війною народне господарство. Нову продукцію почали випускати підприємства міста: цукровий завод, молокозавод, хлібокомбінат, овочесушильний, насіннєвий та завод продовольчих товарів. Хлібороби району забезпечували населення сільськогосподарською продукцією.

Персоналії[ред.ред. код]

Буринська земля подарувала нашій державі велику когорту талановитих людей. Це — доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, автор понад 300 праць, ряд яких перекладено німецькою, італійською, румунською, англійською та іншими мовами, Віталій Леонідович Рижков; видатний вчений, ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч медичної науки УРСР Микола Петрович Новаченко, в 1970 році ім'ям якого названа Буринська центральна районна лікарня; український вчений-фольклорист, літературознавець, мистецтвознавець, мовознавець, знавець історії української книги та книгодрукування, член Спілки письменників України, член-кореспондент АН УРСР, доктор філологічних наук, професор Павло Миколайович Попов; українська оперна співачка, народна артистка УРСР Раїса Самсонівна Колесник; народний артист України Віталій Васильович Білоножко. До цього списку слід додати відомих художників-земляків: Бондаренко М. М., уродженець с. Дмитрівка, Єфіменко Р.Є та Єфіменко В. Р. — члени спілки художників, уродженці с. Клепали, Решедько В. М. — заслужений художник Росії, уродженець с. Миколаївка.

Ще одна гордість краю — відважний козацький ватажок Семен Гаркуша. Відомий народний месник, український Робін Гуд, 8 років прожив на горі Круглій, що на території Буринського району.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]