Бурлачук Леонід Фокович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Фокович Бурлачук
Народився 1 січня 1947(1947-01-01)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер 26 листопада 2022(2022-11-26)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність психолог
Alma mater КДУ (1970)
Галузь психодіагностика
Заклад КНУ
Науковий ступінь доктор психологічних наук
Батько Бурлачук Фока Федорович

Леоні́д Фо́кович Бурлачу́к (1 січня 1947, Ленінград — 26 листопада 2022) — радянський та український психолог. Доктор психологічних наук (1990), професор (1992). Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України (2010).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1947 року у Ленінграді. Батько — письменник Фока Федорович Бурлачук (1914—1997)[1].

Навчався у Ленінградському державному університеті імені О. О. Жданова, але згодом перевівся до Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, де 1970 року закінчив психологічне відділення філософського факультету[2][3].

Після закінчення вишу продовжив роботу як асистент, а пізніше як доцент кафедри соціальної та педагогічної психології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка[4].

З 1990 по 1992 рік — завідувач кафедри соціальної та педагогічної психології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка[4].

Разом з Вадимом Блейхером став засновником кафедри психодіагностики та медичної (з 2008 року клінічної) психології, де з моменту створення у 1992 році Бурлачук був завідувачем[5]. У 2011—2012 роках — декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка[4].

Крім того, обіймав посаду президента у Всеукраїнській психодіагностичній асоціації та Національній психологічній асоціації України (2017—2020)[2][4].

Помер 26 листопада 2022 року[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Займався вивченням психодіагностики, психотерапії та клінічної психології[4]. Спочатку до сфери інтересів Бурлачука входило дослідження хворих з психічними розладами. Вчений одним з перших у Радянському Союзі почав застосовувати для діагностики тест Роршаха. У другій половині 1980-х почав вивчати та застосовувати у клінічній практиці психодіагностику. Автор теорії виміряної індивідуальності[3].

1974 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Особливості перцептивної діяльності хворих на епілепсію та шизофренію при слабоструктурності зорової стимуляції», а в 1989 році — докторську дисертацію на тему «Психодіагностика особистості: понятійний апарат та методи дослідження»[3]. Бурлачук підготував свою кандидатську дисертацію під керівництвом психолога Вадима Блейхера на основі матеріалу зібраного в Київській клінічній (психоневрологічній) лікарні № 21 імені академіка І. П. Павлова. У зв'язку з використанням у роботі тесту Роршаха Бурлачук стикнувся з труднощами при захисті своєї дисертації через сприйняття «західних досліджень» як неприйнятних в СРСР. Захистити роботу, всупереч упередженість частини спеціалізованої вченої ради, йому вдалося в Ленінградському науково-дослідному психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерєва, де керівником спеціалізованої вченої ради був Модест Кабанов[5].

Автор понад 200 наукових праць, включаючи словник-довідник, підручники та навчальні посібники. Найвідоміша його праця — «Словник-довідник із психодіагностики»[2]. Бурлачук створив навчальні курси та спецкурси, написані на основі досліджень клінічної психодіагностики[3]. Член редакційних рад десяти українських та чотирьох закордонних періодичних видань з психології[6]. 2008 року Бурлачук спільно з партнерами започаткував перше українське видавництво психологічних тестів «ОС Україна»[7].

Підготував 40 кандидатів та 5 докторів наук [4]. Був головою науково-методичної комісії з психології при Міністерстві освіти і науки України[4], з 1991 по 2005 рік — голова спеціалізованої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій у галузі психології при Київському національному університеті[3]. Керівник міжнародних освітніх та наукових проектів у галузі психології TEMPUS (1995—2000) та INTAS (1999—2003)[1]. Був головою оргкомітету міжнародної психологічної конференції «Псикон»[7].

1992 року був обраний членом-кореспондентом, а 2010 — дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України[3]. З 1995 — член Міжнародної комісії з психологічних тестів[5]. Також був дійсним членом Міжнародної академії акмеологічних наук[3], Нью-Йоркської академії наук та Європейської федерації психологічних асоціацій[en][2]. Один з засновників Київського інституту сучасної психології та психотерапії[8] та Української школи архетипіки[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — 1989; 2-е изд. — СПб: Питер, 1999. — 517 с.; 2003; 3-е изд., перераб. и доп. — СПб: Питер, 2007. — 685 с.
  • Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — Киев: Наук. думка, 1989. — 197 с.
  • Психология жизненных ситуаций: Учебное пособие. — М., 1998. — 262 с.
  • Основы психотерапии: Учебное пособие / Л. Ф. Бурлачук, И. А. Грабская, А. С. Кочарян. — Киев: Ника-Центр ; М.: Алетейа, 1999. — 317 с.
  • Психотерапия: психологические модели: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Жидко. — СПб: Питер, 2003, 2007 (2-е изд.), 2009 (3-е изд.), 2012. — 471 с.; 2-е изд. — М.: Питер, 2007.
  • Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршаха). — Киев: Вища школа, 1979. — 175 с.
  • Психодиагностика / Л. Ф. Бурлачук. — 1995.
  • Введение в проективную психологию / Л. Ф. Бурлачук. — 1997.
  • Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. — СПб: Питер, 2002. — 349 с.; 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Питер, 2008. — 378 с.
  • Психодиагностические методы исследования личности / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Общество «Знание» УССР, 1982. — 19 с.
  • Психодиагностические методы исследования интеллекта / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Общество «Знание» УССР, 1985. — 16 с.
  • Психодиагностика личности / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Здоровья, 1989. — 163 с.
  • Методика Роршаха: краткое пособие / Л. Ф. Бурлачук. — М.: Смысл, 2013. — 103 с.
  • Основы психотерапии / Л. Ф. Бурлачук. — 1999; 2-е изд. — 2001.
  • Focus Eastern Europe: Psychological and Social Determinants of Behaviour in the Transition Countries. — Innsbruck, 2001.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Маценко В. Ф. Бурлачук Леонід Фокович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 622. — ISBN 966-02-2682-9.
  2. а б в г д Коржова Елена Юрьевна (11 грудня 2022). Памяти Леонида Фокича Бурлачука. Психологическая газета (рос.). Процитовано 7 лютого 2023. 
  3. а б в г д е ж Бурлачук Леонид Фокич. Психологическая газета (рос.). Процитовано 7 лютого 2023. 
  4. а б в г д е Пішов з життя Бурлачук Леонід Фокович. psy.knu.ua (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 7 лютого 2023. 
  5. а б в Худик Владимир Александрович. Леонид Фокович Бурлачук и становление украинской школы клинической психологии : [рос.] // Коррекционно-педагогическое образование. — 2022. — Вып. 4 (32). — С. 61–65. — ISSN 2411-3638.
  6. а б в г д Відійшов із земного життя академік НАПН України Бурлачук Леонід Фокович. НАПН України (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 7 лютого 2023. 
  7. а б Бурлачук Леонід Фокович : [укр.] // Психологія і особистість. — 2017. — № 1 (11). — ISSN 2226-4078.
  8. Пішов з життя Бурлачук Леонід Фокович. КІСПП (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2023. Процитовано 7 лютого 2023. 
  9. Засновники школи. Українська школа архетипіки (укр.). Процитовано 7 лютого 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]