Бурова проходка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бурова проходка (рос. буровая проходка, англ. shaft sinking by drilling technique; нім. Bohrabteufen der Schächte) — будівництво вертикальних шахтних стовбурів із застосуванням бурових установок.

Характеризується виконанням всіх технологічних процесів без присутності людей у вибої. Бурова проходка колодязів і шахтних стовбурів невеликого діаметра і глибини здійснювалася ще на соляних копальнях в України-Руси (ІХ ст.). Широке застосування бурова проходка отримала з 2-ї половини XX ст. спочатку переважно в складних гірничих та гідрогеологічних умовах, з 60-х рр. — в звичайних умовах для будівництва стовбурів малого діаметра.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. – Полтава : ПолтНТУ, Київ : ФОП Халіков Р.Х., 2017. – 312 с.