Бурове судно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бурове судно.JPG
Бурове судно Discoverer Enterprise.
Бурове судно.

Бурове́ су́дно (рос. буровое судно; англ. drillship; drilling vessel; нім. Bohrschiff n) — плавуча споруда для морського буріння свердловин, обладнана центральним прорізом в корпусі, над яким встановлена бурова вежа, і системою для утримання судна над гирлом свердловини.

Історія[ред.ред. код]

Уперше буріння із застосуванням бурового судна розпочате в Атлантичному океані в 1968 (з амер. судна «Гломар Челленджер»).

Сьогодення[ред.ред. код]

Сучасні Б.с., як правило, самохідні, з необмеженим районом плавання. Водотоннажність Б.с. 6-30 тис.т, дедвейт 3-8 тис.т, потужність енергетичного устаткування, яке забезпечує бурові роботи, позиціювання і хід судна до 16 МВт, швидкість ходу до 15 вузлів, автономність по запасах 3 місяці. На Б.с. застосовуються заспокоювачі хитання, що дають змогу проводити буріння свердловин при хвилюванні моря 5—6 балів; при більшому хвилюванні буріння припиняється і судно знаходиться в штормовому відстої із зміщенням від свердловини (відстань до 6-8 % від глибини моря) або бурильна колона від'єднується від гирла свердловини. Сучасні Б.с. забезпечують роботу на глибинах морів та океанів понад 4 000 м («Світ науки», травень 1998, с. 38).

Конструктивні особливості[ред.ред. код]

Для утримування Б.с. в заданій точці буріння в межах, які допускаються жорсткістю колони бурильних труб, застосовують 2 системи позиціювання: статичну (з використанням заякорення судна) і динамічну стабілізацію (з допомогою гребних ґвинтів і підкермовувальних пристроїв). Якірна система застосовується для Б.с. при глибині моря до 300 м; містить троси і ланцюги, спеціальні якорі масою 9-13,5 т (8-12 шт.), якірні лебідки із зусиллям по 2 МН, обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою. Розміщення якорів і їх виймання проводиться з допоміжних суден. Для збільшення маневреності і скорочення часу роботи при виході з точки буріння використовують т.зв. якірні системи кругової орієнтації судна (спеціально вмонтована в центрі корпусу судна турель з майданчиком, на якому змонтовано весь якірний пристрій, в тому числі лебідки).

Різновид Б.с. — т.зв. шланго-кабельні судна, призначені в основному для інженерно-геологічного буріння на глибину 200 м при глибині моря до 600 м. Вони обладнуються системою динамічної стабілізації, гнучким шлангокабелем, завдяки чому вимоги щодо зміщення судна відносно гирла свердловини ставляться менш жорсткі, ніж при використанні бурильних труб.

Палуба на буровому судні– суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна (плавзасобу) у вигляді підлоги. П. встановлюють на горизонтальній баржі самопідіймального устатковання, як платформу над корпусом напівзануреної структури і як попередньо змонтовану в заводських умовах секцію стаціонарної платформи, що розташована на опорному блоці решітчастого типу. На палубі розміщують палубні блоки, на бурових суднах – бурове обладнання і експлуатаційне устатковання.

ШАХТА БУРОВА – отвір у корпусі бурового судна, баржі чи напівзануреного бурового устатковання, через який ведуться спуско-підіймальні операції під час буріння, завершення чи ліквідації свердловини. Бурова шахта плавного устатковання розміщена в центрі його корпуса, де коливання судна найменш відчутні.

ШАХТА ВОДОЛАЗНА – отвір у корпусі бурового судна або плавної напівзануреної бурової платформи для опускання водолазного ковпака.

ШАХТА ЦЕНТРАЛЬНА (бурового судна) – вертикальна подовжена порожнина в корпусі бурового судна (плавної напівзануреної бурової основи), яка служить для спуску бурового інструменту і обладнання до підводного гирла свердловини.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]