Бурштин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бурштин (смола))
Перейти до: навігація, пошук
Бурштин
Amber Bernstein many stones.jpg
Різновиди бурштину
Загальні відомості
Клас мінералу органічні мінерали
Хімічна формула С40Н64О4
Ідентифікація
Колір кремовий, блідо-жовтий, коричневий, всі відтінки оранжевого кольору, червоний; рідко блакитний, зеленуватий, злегка фіолетовий і майже чорний
Форма кристалів аморфний
Сингонія {{{Сингонія}}}
Спайність Відсутня
Злам Раковистий; в'язкий (при старінні стає крихким)
Твердість за шкалою Мооса 2 - 2,5
Блиск восковий до матового
Прозорість Прозорий до непрозорого
Колір риски Білий
Питома вага {{{Питома вага}}} г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення n = 1,540 (−0,001...+0,005)
Подвійне променезаломлення немає
Інші властивості
Плавкість 250-300
Подібні мінерали немає
Павук у бурштині

Буршти́н, янта́р, буршти́нова руда́, боденштейн, амбер (від нім. Bodenstein (рос. янтарь, англ. amber, karabe, saka(l), kahruba; нім. Bernstein m) — бурштин, янтар) — природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам'яніла) викопна смола хвойних дерев. Тьмяні, прозорі й напівпрозорі камінці.

Зміст

[ред.] Склад і властивості

Склад: С40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішки сірки. Аморфний.
Густина 1,05-1,10.
Твердість 2-2,5
Колір жовтий, червоно-коричневий.
Блиск смоляний.
Температура плавлення 250-300 °C, легко згоряє.

Зустрічається у вигляді зерен, жовен і пластин розміром від декількох мм до 50 см. Часто прозорий, колір переважно жовтий (сукциніт), оранжевий до вишнево-червоного (руменіт, бірміт), відомі восковий (“бастард") і молочно-білий (“кістяний") бурштин.

Бурштин має органічне (рослинне) походження: смоли пер. хвойних дерев в процесі фосилізації зазнавали окиснення і полімеризації з утворенням абієтинової та інших органічних кислот, частково сукцинітової. На стадії катагенезу бурштин ущільнюється і набуває більш темного забарвлення (руменіт, бірміт).


[ред.] З історії

У давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав він із Скитії, де добували його вздовж берегів річок. Був поширеним серед єгиптян, римлян та греків.

У 13 ст. територія Прусії підлягала лицарям-меченосцям, які мали монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом і пруські герцоги ввели «янтарну реґалію», згідно з якою весь видобутий бурштин належало віддавати владі. У Прусії діяли спеціальні «бурштинові суди», які судили тих, хто дозволяв собі привласнити шматок бурштину.

Першу майстерню з виготовлення бурштину в Кеніґсберґу заснували наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, скриньки, кульчики, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст.

Від 1870-х рр. бурштин почали добувати промисловим способом.

[ред.] Використання

Промислове значення мають головним чином вторинні розсипні прибережно-морські родовища. Використовується як виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний матеріал.

[ред.] Розповсюдження

В Україні у відкладах палеогену та неогену є в Рівненській (Сарненський, Володимирецький і Дубровицький р-ни), Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях.

За кордоном відомі родовища у Примор’ї (Росія), Італії, Польщі, М'янмі, Канаді, США, Домініканській Республіці, Мексиці.

Див. також

[ред.] Інші назви

Амбер (рос. амбер, англ. amber, нім. Amber) – застаріла назва бурштину (янтарю).

Бірміт, бурміт (рос. бирмит, англ. birmite, нім. Birmit) — темно-бурий, червонуватий або жовтий різновид бурштину (янтарю).

Лінкуріум (рос. линкуриум, а. lyncurium, н. Lyncurium n – латинська назва янтарю. (C.Plinius Secundus, 77).

дамштейн, делятиніт, руменіт

[ред.] Розрізняють

  • бурштин апеннінський,
  • бурштин істрійський,
  • бурштин канадський,
  • бурштин мексиканський,
  • бурштин моравський,
  • бурштин сицилійський,
  • бурштин швейцарський,
  • бурштин японський та інш.

[ред.] Цікаві факти

  • Софокл вважав, що бурштин утворився із сліз птахів, які оплакували відважного воїна Мелеагра.[1]
  • Есхіл твердив, що це сльози сестер, що ніяк не могли забути свого загиблого брата Фаетона.[1]
  • Нікей доводив, що бурштин — концентрат сонячних променів, який час від часу накопичується в морі.[1]

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. а б в Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М.Слабошпицький - К.: Веселка, 1990.- 190 с. ISBN 5-301-00623-1

[ред.] Література

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами