Бурґундія (виноробний регіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта виноградників Бурґундії (не включає Шаблі)

Бурґундія (фр. Bourgogne) — виноробний регіон розташований на південному сході Франції. Простягається на 250 км. від Шаблі на півночі до околиць містечка Макон на півдні.
Виноградники в Бурґундії займають площу 29 500 гектарів, річне виробництво вина становить близько 1 500 000 гектолітрів. Білі вина з винограду сортів шардоне та аліготе складають близько 60% від загального виробництва вина; червоні вина з сортів піно нуар та ґаме - 30%, решта - ігристі вина.
Бурґундія є одним з найпрестижніших виноробних реґіонів світу. За даними Wine Searcher[1] за 2013 рік, з 50 найдорожчих вин світу, 37 походили з Бурґундії, лише 3 - з Бордо і 7 - з-за меж Франції. Найдорожчим вином світу є вино Richebourg Grand Cru, вироблене Анрі Жає (фр. Henri Jayer) з Вон-Романе (фр. Vosne-Romanée). Втім, для Бурґундії характерне надзвичайне різномаїття вин у зв'язку з розробленістю та індивідуальною специфікою виноградників. Найменша апеляція контрольованого походження (АОС) в світі, ля Романе (фр. La romanée) розсташована в Бурґундії, займає площу 85 арів і виробляє щороку лише близько 4 000 пляшок вина.

Історія[ред.ред. код]

Перші виноградники з'явилися в Бурґундії ще в за кельтських часів в VI ст. до н.е. Для деяких дослідників, культура виноробства прийшла з Італії через Швейцарію, - для інших дослідників, виноградарство до Франції принесли грецькі колоністи, що селилися на південному узбережжі країни. В I ст. до н.е. Ґаллію захопили римляни, що дало додатковий імпульс для розвитку виноградарства. Вже в той час патриції Отена мали виноградники довкола Бон та Діжона.
Починаючи з VI ст. н.е. в Франції активно розвивається християнство, і виноробством починають займатися великі монастирі.Тоді ж виникають перші невеликі господарства, спеціалізовані на виноробстві, деякі з яких збереглись і сьогодні. Clos de Bèze було засновано між 630 і 640 рр., Clos Vougeot - 1115р., Clos de Tart - 1141р.
Якість вин досягла значного прогресу в XIV-XV ст. за часів Бурґундського герцоґства. 1395р. Філіп II Сміливий заборонив вирощувати на своїх землях виноград сорту ґаме. З того часу сорт піно нуар є головним компонентом червоних бурґундських вин. Цей декрет є одним з перших прикладів встановлення вимог до якості продуктів харчування в світі і на 121 рік випередив німецький Райнгайтсґебот (едикт про чистоту пива). По смерті останнього бурґундського герцоґа Карла Сміливого в 1477р. Бурґундія входить до складу Франції. Починаючи з 1652р. лікар (і водночас бурґундець за походженням) Данієль Арбо (фр. Daniel Arbault) стверджує, що вина з Бон є "найздоровішими та найприємнішими з напоїв"[2]. Це покладе початок тривалій суперечці між виноробами Бурґундії та Шампані, відомої в історії як "винна сварка". Останні в XVII ст. виробляли червоне вино і були головними постачальниками вин до королівського двори. Зрештою, Людовік XIV в 1693р. за порадою свого персонального лікаря переходить на бурґундські вина, які буцімто спроможні вилікувати його від приступів подагри.

Після французької революції 1789р. бурґундські виноградники переходять з рук шляхти та духовенства до багатих комерсантів; конкуренція, яка виникає між різними виробниками, сприятиме покращенню якості вина. Наполеон Бонапарт був великим шанувальником бурґундських вин, зокрема червоного вина апеляції Chambertin. Наприкінці XIX ст. епідемія філоксери ледь не спричинилась до зникнення виноградників в Бурґундії. 1910р. мілдью завдало ще одного удару по виноградарству. Ці два лиха несли значні соціальні наслідки, а дефіцит винограду спровокував численні спроби шахрайства - бурґундські вина змішувались з вином з інших регіонів, а деякі неґоціанти взагалі продавали штучне вино. Для боротьби з шахраями винороби починають організовуватися в кооперативи та гільдії. 1930 рішенням суду встановлені кордони бурґундського виноробного реґіона, а вже 1936р. створена перша бурґундська апеляція [[:fr:Morey-saint-denis (AOC) |Morey-saint-denis]].

Друга половина XX ст. принесла механізацію виноградарства та значний технологічний прогрес в процесі виготовлення вина. В 2006р. в Бурґундії була створена 100 за порядком реґіональна апеляція. 2012р. був ініційований процес включення бурґундських виноградників до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Класифікація[ред.ред. код]

Basse-Bourgogne[ред.ред. код]

Côte de Nuits[ред.ред. код]

Côte de Beaune[ред.ред. код]

Côte chalonnaise[ред.ред. код]

Mâconnais[ред.ред. код]

Beaujolais[ред.ред. код]

Теруар[ред.ред. код]

Ґрунт[ред.ред. код]

Виноград[ред.ред. код]

Чорні сорти[ред.ред. код]

Найпоширенішим сортом винограду (36% вина) в Бурґундії є Піно Нуар. Древній сорт, чия історія налічує понад 2000 років, Піно Нуар з'явився, найімовірніше, в Бурґундії в кельтський період і вже був відомий давнім римлянам під назвою лат. allobrogica. Піно Нуар - надзвичайно вимогливий та мінливий сорт і, в залежності від ґрунту та клімату дає вина, які значно відрізняються між собою. Найкращі вина з Піно Нуар отримують на вапнякових ґрунтах з помірним кліматом.

Білі сорти[ред.ред. код]

грона Шардоне

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Бурґундії - напівконтинентальний з жарким літом та холодною зимою.

Клімат Осера
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 5,6 7,7 10,9 14,7 18,6 22,1 24,9 24,3 21,4 16,3 9,7 6,2 15,2
Середня температура, °C 2,9 4,2 6,7 9,7 13,4 16,7 19,1 18,7 16,0 11,9 6,4 3,5 10,8
Середній мінімум, °C 0,1 0,7 2,5 4,7 8,2 11,4 13,3 13,1 10,7 7,5 3,2 0,8 6,4
Норма опадів, мм 54.2 50.1 49 43.4 74.9 62.5 47.2 54.9 52.1 58.1 52.8 57.3 656.6
Джерело: Infoclimat : Auxerre (1961-1990)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vins les plus chers du monde : la Bourgogne domine toujours plus le top 50
  2. Jean-François Bazin. Histoire du vin de Bourgogne. Paris, Editions Grasset. 2002. - p.27

Джерела[ред.ред. код]