Бут Віктор Анатолійович
| Бут Віктор Анатолійович | |
 Екстрадиція Віктора Бута (посередині) до США. 16.11.2010 |
|
| Народився | 13 січня 1967 (46 років) СРСР:Душанбе (Нині  Таджикистан)Можливо —  Україна [1] |
|---|---|
| Громадянство | до 1991 СРСР з 1991  Росія |
| Звання | лейтенант, або майор КДБ [1] |
Віктор Анатолійович Бут (*13 січня 1967, Душанбе, Таджикистан) — російський кримінальний торговець зброєю і колишній майор КДБ українського походження. Відомий також як «продавець смерті». Став прототипом персонажу Ніколаса Кейджа у фільмі «Збройний барон» (англ. Lord of War, 2005). Повітряно-транспорте підприємство, що належав Буту мало до 60 літаків повітряного флоту та 1 000 співробітників.
Зміст |
Біографія [ред.]
Віктор Бут навчався в московському військовому інституті іноземних мов (рос. ВИИЯ), потім у військовій академії. Також має диплом з економіки, володіє шістьма мовами. До 1991 року Бут служив у одному з військово-повітряних підрозділів, до того ж протягом шести років в Мозамбіку, де йшла спровокована СРСР громадянська війна. Він вважається майором КДБ, проте сам Бут свої зв'язки з КДБ заперечує.
Бізнес [ред.]
Після розпаду СРСР та Варшавського пакту, Віктор Бут заснував в Москві чартерне повітряно-транспорте підприємство.
Відомо, що він продавав та постачав зброю військовим угрупуванням та диктаторським режимам у африканських країнах. У 2001 році постачав зброю до Анголи, Камеруна, Демократичної Республіки Конго, Кенії, Лівії, Республіки Конго, Руанди, Сьєрра-Леоне, Судану та Уганди.
В 2001 та 2004 Рада Безпеки ООН наклала забороняючі резолюції на його підприємства та заморозила його банківські рахунки в різних країнах.[2][3]
Розшук та арешт [ред.]
2005 року лише Бельгія видала міжнародний ордер на арешт Віктора Бута.
6 березня 2008 року Віктора Бута за поданням прокуратури США та ордером виданим судом Південного округу Нью-Йорка було заарештовано таїландською поліцією у Бангкоці. [4][1] США звинувачують Віктора Бута в незаконному постачанні великих партій зброї, а також у звершенні цілої низки фінансових махінацій. Бут заперечує свою провину і у відкритому листі до російського президента та прем'єр-міністра просить допомоги.
Таїландський суд в 2010 році прийняв рішення задовольнити прохання США про екстрадицію Бута, але Бут все ще залишався у в'язниці Бангкока, в зв'язку з тим, що таїландська влада висунула проти нього нові звинувачення, що потребували нового розслідування.
16 листопада 2010 влада Таїланду вирішили видати Віктора Бута в США. О 13.30 за місцевим часом літак з Віктором Бутом покинув Таїланд. Уряд Російської Федерації одразу ж заявив, що екстрадиція є незаконною. [5]
В жовтні 2011 року розпочався судовий процес, під головуванням судді Шіри А. Щейндлін (англ. Shira A. Scheindlin) 2 листопада 2011 рада присяжних визнала Бута винним за всіма статтями обвинувачення. [6] 5 квітня 2012 суддя винесла вирок — 25 років ув'язнення та 15 млн $ штрафу. [7]
Джерела [ред.]
- ↑ а б в Аркадій Сидорук "Торгівець смертю" // Дзеркало Тижня. — Т. #51 за 2009 рік. — (від 2009-12-26). Переглянуто: 2011-07-08.
- ↑ Постанова ради безпеки SC/7253
- ↑ Резолюція 1521 по Ліберії
- ↑ http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/7281297.stm
- ↑ «Thailand extradites accused international arms dealer». November 16, 2010.
- ↑ «У США росіянина Бута визнали винним у незаконній торгівлі зброєю». Радіо Свобода. 2011-11-02. Процитовано 2011-11-03.
- ↑ «Вирок Вікторові Буту: кінець кар’єри "торговця смертю"». Радіо Свобода. 2012-04-06. Процитовано 2012-04-06.
Посилання [ред.]
- Виктор Бут — торговец гладиолусами и смертью
- Інтерв'ю В. Бута на радіо Ехо Москви 28 січня 2002 р.
- Біографічна довідка, РИА Новости (російською)
