Бухало Гурій Васильович
| Бухало Гурій Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 березня 1932 с.Дермань Здолбунівського району Рівненської області |
| Помер |
5 травня 2008 (76 років) м.Рівне |
| Місце проживання | м. Рівне |
| Країна | Україна |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Рівненський державний учительський інститут |
| Галузь | Історія, краєзнавство |
| Заклад | Рівненський обласний краєзнавчий музей |
| Науковий ступінь | Кандидат історичних наук |
| Відомий завдяки: | Дослідженням битви під Берестечком, теми козаччини, музейної справи Рівненщини, Волинського краю. |
| Нагороди |
 регіональна краєзнавча премія «За відродження Волині», Почесний громадянин Рівного |
Гурій Васильович Бу́хало (31 березня 1932, с. Дермань, Здолбунівського району Рівненської області — 5 травня 2008, Рівне) — історик, краєзнавець, громадський діяч, автор наукових праць краєзнавчого характеру. Батько письменниці Лідії Рибенко, рівненського журналіста та історика Олексія Бухало. Почесний громадянин Рівного.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьки — Василь Трифонович та Глафіра Федорівна — вихідці з селян. У 1933 р. родина переїхала на Холмщину(нині Республіка Польща, де після закінчення відділення євангельської теології і курсів православного богослов'я Варшавського університету його батько отримав парафію.
З грудня 1941 по 1944 рр. Гурій Бухало навчався у Холмській українській гімназії, керівником якої був архієпископ (згодом митрополит) Іларіон (Огієнко).
У грудні 1944 р. родина була депортована в УРСР та оселилася в м. Здолбунів. Гурій Васильович закінчив середню школу № 1 у м. Здолбунів. З 1949 по 1951 рр. навчався у Рівненському державному учительському інституті. Після його закінчення вчителював в Зарічненському районі Рівненської області. Працював секретарем районної газети «Червона зоря», завідувачем відділу Рівненської районної газети Радянське село.
З квітня 1963 р. працював в Рівненському обласному краєзнавчому музеї: спочатку старшим науковим співробітником, потім завідувачем відділу історії.
У 1980 р. захистив кандидатську дисертацію «Визвольна війна українського народу 1648—1654 рр. у сучасній польській історіографії» в Інституті історії Академії наук України. З 1995 р. — викладач Рівненської духовної семінарії УПЦ КП. З 2002 р. професор кафедри українознавства Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Упродовж 1996—2006 рр. — був депутатом Рівненської міської ради. Помер Гурій Васильович Бухало 5 травня 2008 р., похований у м. Рівне.
Діяльність[ред. | ред. код]
Як науковець Гурій Бухало протягом трьох років (1970—1972) працював у складі науково-редакційної групи обласної редколегії над написанням тому «Рівненська область» Історія міст і сіл Української РСР).
Автор більше ніж 700 наукових публікацій та окремих наукових видань краєзнавчого характеру, зокрема присвячених Берестецькій битві. Його публікації з даної тематики опубліковані в багатьох виданнях США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Польщі та Росії. Праці історика презентувалися у збірниках наукових праць «Слов'янський вісник», «Волинь історична», «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею», «Осягнення історії», «Літопис Волині», в літературно-краєзнавчому журналі «Погорина».
Посмертно була перевидана його книга «Круг містечка Берестечка».
За активної участі Гурія Васильовича було побудовано експозиції музею-заповідника «Козацькі могили» та літературно-меморіального музею Миколи Островського в с. Вілія Острозького району.
Визнання[ред. | ред. код]
Лауреат регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині»(1998 р.).[1]
Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» (2002 р.).
Лауреат обласної премії імені І. Свєшнікова (2007 р.)[2].
Вшанування[ред. | ред. код]
Звання «Почесний громадянин міста Рівного» присвоєно відповідно до рішення Рівненської міської ради № 2735 від 20.08.2009 року.
В 2016 р. вулицю 6-а Гвардійська у м. Рівному перейменовано на вулицю Гурія Бухало (розпорядженням голови № 418 від 08.07.2016 р.[3] Рівненської ОДА).
Література[ред. | ред. код]
- Бухало Г. Круг містечка Берестечка: історичний нарис / Г. Бухало. — Рівне. — Рівнен. друк., 2008. — 168 с.
- Бухало Г. Вулиці. Проспекти. Майдани…: короткий довідник / Г. Бухало, В. Матвійчук. — Рівне: Волинські обереги, 2000. — 118 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бухало Гурій Васильович // Хто є хто в Рівному та Рівненській області: 200 біографій. — Рівне, 2001. — С. 22-23.
- Почесні громадяни міста Рівне: бібліографічний покажчик / укладачі: Л. Грищук, І. Вольф, Л. Ткач. — Рівне: Волинські обереги, 2014. — С. 39-41.
- Історіограф Волинської землі: до 70-річчя від дня народж. Г. В. Бухала: біобібліогр. покажч. / Рівнен. держ. обл. б-ка; уклад. Н. М. Кожан; наук. ред. В. П. Ярощук; рецензент Т. В. Добко Т. В.; ред. Л. Г. Сахнюк. — Рівне: Волинські обереги, 2002. — 87 с.: фотоіл. — (Серія «Дослідники Рівненського краю»).
- Музейні фахівці Рівненщини: біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка; уклад.: Н. М. Кожан, Л. М. Малишева; консультант: В. М. Мушировський; ред.: О. Л. Промська, З. М. Тирак, Л. Г. Сахнюк; відп. за вип.: В. П. Ярощук. — Рівне: В. А. Лапсюк, 2014. — 184 с. — (Серія «Дослідники Рівненського краю»).
Посилання[ред. | ред. код]
- ІСТОРІОГРАФ ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Про Г. Бухала на сайті УПЦ Київського Партіархату [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт ОГО.ua[недоступне посилання з червня 2019]
- Телерозповідь про рівненського краєзнавця Гурія Бухала в рамках «Так було» частина 1, частина2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «За відродження Волині». Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Тубіна С. Премія імені Ігоря Свєшнікова - Гурію Бухалу // Вісті Рівненщини. - 2007. - 27 квіт. - С. 3.
- ↑ Розпорядження голови ОДА. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
