Бухарест
| Бухарест рум. Bucureşti |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | ||||
| Засноване | 1459 | |||
| Населення | 1 931 838 | |||
| Площа міста | 228 км² | |||
| Густота населення | 1548 осіб/км² | |||
| Географічні координати | 44°26′07″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д. / 44.43528° пн. ш. 26.10278° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 75 м | |||
| Міста-побратими | Амман, Анкара, Афіни, Атланта, Кишинів, Дамаск, Монреаль, Нікосія, Пекін | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.pmb.ro/ | |||
| Мер міста | Сорин Опреску | |||
Бухарест або Букарешт (рум. București) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці.
За європейськими стандартами Бухарест — нестаре місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року.[1] Місто стало столицею Румунії 1862 р. і постійно підтверджує свій статус осередка румунської культури, мистецтва та політики. Його еклектична архітектура є сумішем історичного, перехідного, комуністичного і сучасного стилів. У період між двома Світовими війнами завдяки елегантній міській архітектурі та винахідливості міської еліти, Бухарест отримав ім'я «Париж Сходу», або «Маленький Париж» (Micul Paris).[2]
Попри те, що багато будинків і районів в історичному центрі було сильно пошкоджено або знищено під час війни, землетрусів, а також під час виконання програми Ніколае Чаушеску із систематизації Румунії, багато чого збереглося. В останні роки місто переживає економічний та культурний бум[3]
Зміст |
Етимологія[ред.]
Походження імені невизначене: за різними легендами, Бухарест заснований Букуром, що був чи то принцем, чи то злочинцем, чи то пастухом.[4] В румунській мові слово bucur означає радісний, задоволений. Назва явно пов'язана зі словом bucurie («радість»), що також споріднене з албанським bukur («прекрасний»).
Історія[ред.]
Влад Цепеш заснував Бухарест як фортецю 1459 року, щоби зупинити просування Османської імперії. Бухарест став столицею князівства Валахія у 1698 і Румунії — у 1861. Під час Румунської революції 1989 р. у місті були жорстокі бої.
Культура[ред.]
- Музей красних мистецтв Румунії
- Скансен, м. Бухарест
Населення[ред.]
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1789 | 30 030 |
| 1831 | ▲ 60 587 |
| 1859 | ▲ 122 000 |
| 1900 | ▲ 282 000 |
| 1918 | ▲ 383 000 |
| 29 грудня 1930, перепис | ▲ 63 355[5] |
| 25 січня 1948, перепис | ▲ 1 025 180[5] |
| 21 лютого 1956, перепис | ▲ 1 177 661[5] |
| 15 березня 1966, перепис | ▲ 1 366 684[5] |
| 5 січня 1977, перепис | ▲ 1 807 239[5] |
| 1 липня 1990, оцінка | ▲ 2 127 194 |
| 7 січня 1992, перепис | ▼ 2 067 545[5] |
| 18 березня 2002, перепис | ▼ 1 926 334[5] |
| 1 липня 2005, оцінка | ▼ 1 924 959 |
| 1 липня 2007, оцінка | ▲ 1 931 838[6] |
| 1 січня 2009, оцінка | ▲ 1 944 367[7][8] |
Населення Бухареста, за переписом 2002 року, становить 1 926 334 мешканців,[5] що є 8.9% від загального населення Румунії. Окрім цього, близько 200 000 людей з приміських територій щоденно приїжджають до міста на роботу, переважно з Ілфова.
За історію міста було два проміжки швидкого росту населення — у кінці 19 століття, з розростанням міста та збільшенням його ролі, та в період комунізму через організовану кампанію урбанізації, коли багато людей переїхало з сільської місцевості до столиці. На цей час, через заборону на аборти на контрацепцію в період Чаушеску, також мав місце значний природний приріст.
Приблизно 96.9% населення Бухареста складають румуни. Друга за величиною етнічна група — цигани, частка яких 1.4%. Серед представників інших національностей — угорці (0.3%), євреї (0.1%), турки (0,1%), китайці (0,1%) та німці (0,1%). Греки та вірмени в кінці 19-го та на початку 20 століття також відігравали помітну роль у житті міста.
Середня тривалість життя в 2003—2005 роках була 74,14 років, що приблизно на 2 роки більше, ніж в цілому по Румунії. Серед жінок ця цифра складала 77,41 років, серед чоловіків — 70,57.[9]
Клімат[ред.]
| Клімат Бухареста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17,1 | 22,6 | 27,0 | 32,2 | 35,0 | 39,0 | 41,2 | 40,7 | 37,2 | 35,0 | 25,1 | 18,4 | 41,2 |
| Середній максимум, °C | 1,5 | 4,1 | 10,5 | 18,0 | 23,3 | 26,8 | 28,8 | 28,5 | 24,6 | 18,0 | 10,0 | 3,8 | 16,5 |
| Середня температура, °C | −1,5 | 0,3 | 5,2 | 11,2 | 16,7 | 20,5 | 22,3 | 21,6 | 17,3 | 11,1 | 4,4 | 0,1 | 10,8 |
| Середній мінімум, °C | −5,5 | −3,3 | 0,3 | 5,6 | 10,5 | 14,0 | 15,6 | 15,0 | 11,1 | 5,7 | 1,6 | −2,6 | 5,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,8 | −26,1 | −19,9 | −7 | −1,1 | 1,6 | 7,0 | 5,0 | −3 | −8 | −18,8 | −25,6 | −26,1 |
| Норма опадів, мм | 40 | 36 | 38 | 46 | 70 | 77 | 64 | 58 | 42 | 32 | 49 | 43 | 595 |
| Джерело: worldweather.org, Погода и Климат | |||||||||||||
Транспорт[ред.]
У Бухаресті діє найбільша транспортна мережа в Румунії і одна з найбільших у Південно-Східній Європі.
Транспортну систему Бухареста можна розділити на наступні частини:
- метрополітен;
- Наземна транспортна система, що складається з автобусів, трамваїв, тролейбусів та швидкісних трамваїв (управляється компанією RATB). У місті 106 автобусних, 37 тролейбусних і 46 трамвайних маршрутів;
- Система приватних таксі.
Біля Бухареста розташований міжнародний аеропорт «Генрі Коанда» (колишній аеропорт Отопені). У ньому працюють авіакомпанії TAROM, Alitalia, Lufthansa, Air Canada і Air France. Інші приватні румунські авіакомпанії використовують міжнародний аеропорт «Аурел Влайков».
Водний транспорт[ред.]
Хоча місто стоїть на річці, вона є несудноплавною, і тому Бухарест ніколи не був портовим містом, на відміну від Констанци та Галаца. Проте споруджується канал Дунай—Бухарест довжиною 73 км, по завершенні будівництва якого місто буде сполучене з річкою Дунай та, через ще один канал, з Чорним морем. Очікується, що цей канал стане повноцінним компонентом транспортної системи та значно збільшить об'єм морських перевезень.
Міста-побратими[ред.]
Список міст-побратимів:[10]
| Країна | Місто | Дата |
|---|---|---|
| Тирана | 2007[11] | |
| Ріо-де-Жанейро | 2002[12] | |
| Сан-Паулу | 2000 [13][14] | |
| Софія | ||
| Монреаль[10] | ||
| Пекін | 2005[15] | |
| Нікосія | 2004 | |
| Афіни | 1993 | |
| Амман | 1999 | |
| Будапешт | 1991 | |
| Кишинів | ||
| Лагос | ||
| Маніла[16] | ||
| Москва | ||
| Анкара | 1998 | |
| Стамбул | ||
| Лондон | ||
| Атланта | 1994 | |
| Мост |
Персоналії[ред.]
- Болінтіняну Дімітріє — румунський письменник і політичний діяч.
- Єужен Сирбу — румунський скрипаль.
Примітки[ред.]
- ↑ Bucharest Travel Guide, Fodors
- ↑ Бухарест, маленький Париж Сходу.
- ↑ Bucica, 2000, p.6.
- ↑ «DEX online – Cautare: bucur». Dexonline.ro. Процитовано 2009-07-07.
- ↑ а б в г д е ж и (англ.) INS. «Romanian Statistical Yearbook» (PDF). Процитовано 2009-02-12.
- ↑ Romania in Cifre-2008 (Romanian)
- ↑ «Populația stabilă la 1.01.2009» (Romanian). INSSE. May 19, 2009. Процитовано May 20, 2009.
- ↑ «Demographia World Urban Areas & Population Projections» (PDF). Процитовано 2011-04-14.
- ↑ (рум.) Populația și fenomene demografice pe sectoare administrative ale Municipiului București
- ↑ а б «Academy of Economic Studies – Short History of Bucharest». Ase.edu.ro. Архів оригіналу за May 11, 2008. Процитовано 2010-01-31.
- ↑ «Twinning Cities: International Relations» (PDF). Municipality of Tirana. www.tirana.gov.al. Процитовано 2009-06-23.
- ↑ Wikisource.org (порт.)
- ↑ Prefeitura.Sp – Descentralized Cooperation
- ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities
- ↑ «Sister Cities». Beijing Municipal Government. Процитовано 2009-06-23.
- ↑ «Sister Cities of Manila». © 2008–2009 City Government of Manila. Процитовано 2009-07-02.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Bucharest |
|
|||||||||||
