Бухарська область
| Бухарська область | |
|---|---|
| Buxoro viloyati | |
 |
|
| Адміністративний центр | Бухара |
| Країна |  Узбекистан |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 1 505 800 |
| - густота | 35 чол./км² |
| Площа | |
| - повна | 40 300 км² км² |
Буха́рська о́бласть (узб. Бухоро вилояти, Buxoro viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.
Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).
Зміст |
Географія [ред.]
Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).
Клімат різко континентальний, засушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів біля 150 мм на рік.
Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. Водосховища — Куюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.
Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.
Економіка [ред.]
Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизію і на південь Казахстану, нафти.
Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.
Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.
Адміністративний поділ [ред.]
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування.[1]
Райони [ред.]
| № п/п | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Алатський | місто Алат |
| 2 | Бухарський | місто Ґалаасія |
| 3 | Вабкентський | місто Вабкент |
| 4 | Гіждуванський | місто Гіждуван |
| 5 | Джандарський | міське селище Жондор |
| 6 | Каганський | місто Каган |
| 7 | Каракульський | місто Каракуль |
| 8 | Караулбазарський | місто Караулбазар |
| 9 | Пешкунський | міське селище Янгібазар |
| 10 | Ромітанський | місто Ромітан |
| 11 | Шафірканський | місто Шафіркан |
Міста обласного підпорядкування [ред.]
Населені пункти [ред.]
Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян.
Міста [ред.]
Література [ред.]
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 89(рос.)
Примітки [ред.]
|
|||||||||||||
.png){kind=small} |
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
