Бухарське ханство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Buxoro Xonligi
Бухарське ханство
1500 – 1920 Бухарська Народна Радянська Республіка Flag of the Bukharan People's Soviet Republic.svg

Прапор Бухарського ханства

Прапор

Розташування Бухарського ханства
Столиця Бухара
Мови Перська
Чагатайська
Релігії Сунізм
Суфізм
Форма правління монархія
Хан
 - 1500-1510 Мухаммед Шейбані
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано Бухарське ханство 1500
 - Засновано Бухарський емірат 1785
 - Засновано Бухарську Народну Радянську Республіку 1920

Бухарське ханство (узб. Buxoro Xonligi, тадж. Χоноти Бухоро) — феодальна держава, яка існувала в Центральній Азії протягом XVI-XX столітть.

Історія[ред.ред. код]

Династія Шейбанідів[ред.ред. код]

Ханство засноване Шейбанідами на руїнах держави Тимурідів. Назва (Бухарське ханство) з'явилася в кінці XVI століття після перенесення столиці з Самарканду до Бухари. Найбільше політичне посилення і територіальне розширення Бухарського ханства пов'язано з діяльністю Абдулла-хана II (правив в 155798). Були завойовані Балх і Фергана (1573), Ташкент (1576), Хорасан з Гератом і Мешхедом (158283), Хорезм (159394), встановлені торгівельні і дипломатичні стосунки з Російською державою. У містах розвивалися ремесло і торгівля, йшло будівництво. Після смерті Абдулла-хана і вбивства його сина династія Шейбанідів в Бухарському ханстві припинилася. У часи правління династії Аштарханідів в ханстві йшли міжусобні боротьба і війни з сефевідським Іраном, казахами, Хівинським ханством. В першій половині XVIII століття в Бухарському ханстві посилилася феодальна роздрібленість.

Династія Мангит[ред.ред. код]

В 1740 ханство було завойоване Надір-шахом. В результаті міжусобних війн влада в державі після смерті Надіра (1747) перейшла до династії Мангит, представники якої називали себе емірами. Політичне і економічне положення Бухарського ханства дещо стабілізувалося, хоча феодальна роздрібленість не була ліквідована. Продовжувала існувати з невеликими змінами система феодального землеволодіння, що склалася в XVI столітті. Основними категоріями земель були: амлякові (державні землі), мулькові (приватновласницькі), вакуфні (мусульманського духівництва). Селяни були майже позбавлені землі. За правління еміра Хайдара (180026) знов почалися війни з Хивою, а потім з Кокандом, що продовжувалися аж до приєднання Середньої Азії до Росії. Народні повстання неодноразово потрясали Бухарське ханство. Одним з найбільших було повстання хітай-кіпчаків (182125).

Російська епоха[ред.ред. код]

В 1868 році, після поразки, нанесеної російською армією військам емірів під Самаркандом, Бухарське ханство було приєднано до Росії на правах васальної держави. Взаємини між ханством і Російською імперією визначалися договорами 1868 і 1873. До приєднання до Росії загальний рівень розвитку в ханстві був дуже низьким, сільське господарство — відсталим, промисловість — на рівні слаборозвиненого дрібного ремесла. По мірі втягування народного господарства держави у загальноросійський ринок, до Бухари почав проникати, хоча і дуже повільно, капіталізм; розвивалося торгівельне землеробство, перш за все — бавовництво. 2 вересня 1920 робітники Бухари за підтримки частин Червоної Армії повалили владу еміра. На 1-му Всебухарському курултаї (з'їзді) народних представників (8 жовтня 1920) була проголошена Бухарська Народна Радянська Республіка.

Див.також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Иванов П. П., Очерки по истории Средней Азии (XVI — середина XIX в.), М., 1958; История таджикского народа, т. 2, кн. 1—2, М., 1964; История Узбекской ССР, т. 1—3, Таш., 1967—68.(рос.)
  • A History of the Khanate of Bukhara(англ.)