Буча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Буча (місто))
Перейти до: навігація, пошук
Буча
Bucha s.png Buchak h.png
Герб Бучі Прапор Бучі
Пішохідна зона на Комсомольській вулиці
Пішохідна зона на Комсомольській вулиці
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Район/міськрада місто обласного підпорядкування
Рада Бучанська міська рада
Код КОАТУУ 3210800000
Перша згадка 1630
Статус міста з 1 січня 2007 року
Населення 30 095 (01.03.2014)[1]
Агломерація Київська
Площа 26,57 км²
Поштові індекси 08292—08295
Телефонний код +380-4597
Координати 50°32′47″ пн. ш. 30°14′06″ сх. д. / 50.54639° пн. ш. 30.23500° сх. д. / 50.54639; 30.23500Координати: 50°32′47″ пн. ш. 30°14′06″ сх. д. / 50.54639° пн. ш. 30.23500° сх. д. / 50.54639; 30.23500
Водойма Буча, Рокач
Назва мешканців буча́нець, буча́нка, буча́нці
Міста-побратими Україна Ковель, Тячів
Польща Тушин, Ярошин, Ясло
Угорщина Буча
Франція Понт-де-Шер'ю
Італія Оспадолетто
День міста 13 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Буча
До обл./респ. центру
 - залізницею 30 км
До Києва
 - залізницею 30 км
Міська влада
Веб-сторінка Офіційний сайт міста Бучі
Міський голова А. П. Федорук

Бу́ча — місто обласного значення в Україні, Київська область. До 1 січня 2007 року Буча була селищем міського типу у складі Ірпінської міськради.

День міста у Бучі відзначається 25 вересня.

Географія[ред.ред. код]

Буча розташована в Київській області за 25 км на захід від Києва в лісовій зоні. Територія, підпорядкована Бучанській міськраді, — 2657,6 га[2].

Межує з містом Ірпінь, селищами Ворзель, Гостомель, селами Михайлівка-Рубежівка, Блиставиця. Місто лежить між невеликими річками Бучею та Рокачем — лівими притоками річки Ірпінь.

Місто оточене землями КСП агрофірм «Київська» і «Рубежівська», навчально-дослідного господарства «Ворзель» та лісових масивів Старопетрівської лісодослідної станції. Третина території міста розташована в лісопарковій зоні[2].

Зі сходу на захід центром міста пролягає автошлях міжнародного значення Київ — Ковель. Через південну частину міста проходить залізниця Київ — Коростень[2]. В місті розташована залізнична станція Буча.

Частинами міста, назви яких склалися історично, є:

Назва[ред.ред. код]

За поясненнями бучанського краєзнавця Анатолія Зборовського назва міста походить від назви однойменної річки. Річка Буча в давнину не була такою спокійною і тихою, як нині — колись вона здіймала бучу (буча — корінна вода, яка піднімається в річці під час скресання криги до меженя, бучадити — піднімати рівень води вище меженя, бучала — вир або залита водою глибока яма). Логічно припустити, що назва річки походить від нуртування води, а не від людського галасу.

Буча також означає великий галас, шум, крик, сварку, колотнечу. Існує легенда, що під час будівництва залізниці Київ — Ковель робітникам не виплатили зарплати, то вони здійняли велику бучу, що навіть станцію так назвали. Однак це вигадка.

Історія[ред.ред. код]

До XX століття (Яблунька)[ред.ред. код]

Вперше в письмових джерелах топонім «Буча» згадується в 1630 році в стосунку до села Яблунька, що розташувалось на лівому березі річки Буча. Належало воно польському шляхтичеві Ю. Лясоті, який отримав ці землі від графа М. Потоцького за героїзм на військовій службі. Землі обробляли місцеві селяни: вирощували жито, пшеницю, гречку, овочі. Наприкінці XIX століття землі перейшли у володіння поміщиків Красовського, Пиховського та Сагатовського.

У 1868 році син Северина Сагатовського побудував неподалік від села Яблунька цегельний завод, який свого часу був найбільшим підприємством цього краю. Цеглу виробляли дуже високої якості з особистим клеймом «Яблунька». Вона була відома не тільки в Україні, а й за кордоном. А ще на власні кошти він побудував для дітей селян школу, де зараз знаходиться міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Яблунька описана в Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, виданому 1882 року[3].

Пан Красовський побудував на території Бучі крохмально-паточний завод, а поряд облаштував два водоймища, з'єднані шлюзом. Підприємство працює і нині, а на мальовничих озерах відпочивають жителі міста.

Селище Буча виникло навколо полустанку Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці в 1898 році і швидко розбудовувалось, завдячуючи мальовничій місцевості навколо.

ХХ століття[ред.ред. код]

На початку ХХ століття Буча була дачною місцевістю завдяки мішаному лісу, де переважала сосна, чистому повітрю, відсутності туманів та проточному ставку для купання. Дачні ділянки були розташовані поблизу вокзалу. На станції був лікарський кабінет Південно-Західних залізниць. Найближча аптека знаходилася в Гостомелі. Там же знаходилася і поліцейська дільниця.

Власником ставка був поміщик В. І. Красовський, який дозволяв там купатися, кататися на човні і вудити рибу. Рибу також ловили в річках Рокач, Буча та Ірпінь. В лісі полювали на вальдшнепів, тетеруків, зайців і дрібну дичину.

Вода була кринична. Молочні продукти доставлялися з найближчих сіл і Гостомеля. Вартість найму однієї кімнати на літній сезон в 1909 році становила 35-50 карбованців, а двох кімнат з кухнею і верандою — 75-100 карбованців, дачі (три кімнати, кухня, льох) по Логгіновській вулиці — 150 карбованців, дачі (чотири кімнати, великий передпокій, кухня і веранда) по Семафорній вулиці (тепер Ватутіна) — 250 карбованців.

Ділянки землі з лісом для будівництва дач і підприємств коштувала від 10 копійок до 1 карбованця за квадратний сажень (4,55 м².).

В Бучі діяло товариство благоустрою, головою якого був Семен Олександрович Борзяковський. Завдяки цьому товариству у Бучі з березня 1909 року розпочав функціонувати базар.

Через станцію Буча за добу проходило до 12 пар пасажирських поїздів. Квиток від Києва у вагоні ІІ класу коштував 56 копійок, ІІІ класу — 32 копійки. Місячні проїзні квитки коштували відповідно 14 і 8 карбованців. Час проїзду з Києва до Бучі становив від 45 хвилин до 1 години.[4]

На час підготовки до взяття Києва, у грудні 1943 року у Бучі розташувався командний пункт Першого Українського фронту на чолі з генералом армії М. Ватутіним (див. штаб генерала Ватутіна)[5].

XXI століття[ред.ред. код]

2001 — затверджено герб і прапор Бучі, створено дитячу школу мистецтв і дитячо-юнацьку спортивне школу, відзначено 100-річний ювілей Бучі, відкрито стадіон «Ювілейний», реконструйовано залізничний вокзал.

2002 — відкрито новий ринок, відремонтовано відділ зв'язку

2003 — створено газету «Бучанські новини», встановлено два світлофори, відкрито медико-соціальний центр та благодійну їдальню.

2004 — проведено реконструкцію привокзальної площі, парку «Слави», відкрито кіно-мистецький комплекс «Акваріус», перший «Еко-маркет», монумент загиблим в Афганістані.

2005 — побудовано 18 сучасних дитячих та 11 спортивних майданчиків, три вуличних тренажерних майданчики, з'явилася центральна площа — Київська, дитяча школа мистецтв перейшла в нове приміщення.

2006 — відремонтовано центральний будинок культури, збудовано естраду в парку відпочинку, відкрито пам'ятний знак та парк, присвячений трагічним подіям на Чорнобильській АЕС.

2007 — з 1 січня 2007 року Буча отримала статус міста[6], відкрито відділ освіти, проведено капітальний ремонт ЗОШ № 4, відкрито Управління праці і соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, започатковано проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю «Прем'єра пісні».

2008 — проведено капітальний ремонт ЗОШ № 3, відкрито торговельний комплекс «Буча-Пасаж», започатковане традиційне свято «Освітянські обрії».

2009 — відкрито дитячий садочок «Капітошка», капітально відремонтовано дитячі садочки «Козачок» та «Сонячний», відкрито стадіон «Меліоратор», у святі першого дзвоника взяв участь Президент України Віктор Ющенко, встановлено скульптури з піщаника у скверах міста, відкрите кафе «Казка».

2010 — створене Управління пенсійного фонду України у місті Буча, відкрито торговельний центр «Модуль», створено біля 30 клумб, відкрито муніципальну школу тенісу, відкрито погруддя та парк Тараса Шевченка.

У 2014 році міський голова Бучі Київської області Анатолій Федорук зайняв друге місце у "Рейтингу міських голів" - дослідження, яке було проведено науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перше місце зайняв міський голова Львова Андрій Садовий[7]. При цьому було відмічено високі показники Бучі за рівнем комфортності життя, народжуваності, спорудженню міських парків відпочинку, екології та низький рівень смертності, захворювань на туберкульоз та онкологічні хвороби.

2014 — відкрито Площу Героїв Майдану[8].


Плани розвитку[ред.ред. код]

В Бучі планується:[9]

  • встановлення пам'ятника отаману Орлику (полковнику Армії УНР Федору Артеменку).
  • готельно-житловий і спортивний комплекс з офісно-торговими приміщеннями. Комплекс проектується на земельній площі 15 000 м² по вулиці Нове Шосе, 8
  • будівництво ще одного підземного переходу по вулиці Нове Шосе
  • центрального парку відпочинку по вул. Лісовій
  • зони відпочинку в районі мікрорайону «Склозаводська» на водоймі з будівництвом та облаштуванням набережної
  • критої спортивної зали, аквапарку
  • зведення дитячого садка на 110 місць по вул. Центральній, 39-А
  • зведення школи на 900 учнів в кварталі на розі вулиці Нове Шосе і бульвару Богдана Хмельницького
  • організація зони відпочинку в межах вулиць Інститутської, Рози Люксембург та заплави річки Рокач
  • будівництво зали урочистих подій (РАГС)
  • будівництво бібліотеки
  • завод по сортуванню відходів будівництва та твердих побутових відходів
  • будівництво храму Андрія Первозваного
  • будівництво храму Ікони Божої Матері «Почаївська» по вулиці Вокзальна

Демографія[ред.ред. код]

Станом на 1875 рік в селі Яблунька (історичний попередник Бучі) мешкало 451 особа православного сповідання.[10].

Станом на 1900 рік у Яблунці нараховувалося 148 подвір'їв, проживало 825 осіб, з яких чоловіків — 397, жінок — 428[11].

В 1917 році в Бучі постійно мешкало біля 3000 осіб.

Населення Бучі в 2010 році становить близько 35 000 осіб, в тому числі 3008 бучанців шкільного віку[12]. Офіційно зареєстрованих — близько 28 000[13]. Станом на червень 2010 року народжуваність становила 12,3 особи на 1000 населення, смертність 14,9 особи на 1000 населення[14]. У травні 2011 у Бучі понад 130 багатодітних сімей, у тому числі 105 сімей, які виховують три дитини, 11 сімей виховують чотирьох дітей, 5 сімей, які народили п'ятьох дітей, три родини у яких шестеро дітей і одна мама має семеро дітей[15].

Влада міста[ред.ред. код]

Докладніше у статті Бучанська міська рада

Бучанська міська рада VI скликання провела своє перше засідання 10 листопада 2010. До складу ради входять 36 депутатів — представники восьми політичних партій.

Голова Бучанської міської ради — Федорук Анатолій Петрович.

Економіка[ред.ред. код]

Станом на травень 2010 року в Бучі зареєстровано 2835 платників податків, в тому числі 2152 суб'єкти підприємницької діяльності (приватні підприємці) та 683 підприємства, установи та організації.

Бюджет[ред.ред. код]

В 1998 бюджет Бучі становив 648 тис. гривень. За 10 років бюджет міста виріс більше як у 100 разів. так загальний обсяг доходів міського бюджету м. Буча на 2010 рік був запланований у сумі — 74,2 млн грн., у тому числі:

  • дотація вирівнювання в сумі 18,0 млн грн.
  • субвенція з державного бюджету міському бюджету в сумі 19,6 млн грн.

Обсяг доходів загального фонду міського бюджету запланований у сумі 60,5 млн грн.

Загальний обсяг видатків бюджету міста Буча на 2010 рік запланований у сумі 74,2 млн грн., в тому числі бюджет розвитку — 5,69 млн грн.

Кошти на реалізацію місцевих програм заплановані на суму 2,331 млн грн.[16]

За 9 місяців 2010 платники податків Бучі сплатили 30,7 млн грн. податків, в тому числі

  • 11,8 млн грн. податку з доходів фізичних осіб
  • 13,1 млн грн. плати за землю
  • 1,1 млн грн. єдиного податку[17]

За увесь 2010 до загального фонду бюджету (без урахування трансфертів з державного бюджету) надійшло 29,5 млн гривень при плані 27,9 млн гравень. Приріст до 2009 становив 27,9%. Найбільшу питому вагу в доходах місцевого бюджету становили:

Промисловість[ред.ред. код]

В Бучі діють підприємства скляної, приладобудівної, деревообробної промисловості, будівельні і транспортні організації, екологічна компанія по утилізації та переробці відходів. Серед промислових підприємств у Бічі найбільшими є:

В Бучі також знаходяться:

  • Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп» (розташоване по вул. Полтавській, 4)[19][20][21]
  • Поліграфічний виробничо-адміністративний комплекс Видавничого дому «АДЕФ-Україна». Відкритий у січні 2007, загальною площею 2000 м²[22].

Транспорт[ред.ред. код]

На території міста розташована залізнична станція Буча та 2 зупинних пункта — Лісова Буча та Склозаводська. Буча пов'язана маршрутами приміських електропоїздів та кількома пасажирськими поїздами з Києвом, Малином та Коростенем. В Бучі облаштовано два переїзди через через залізницю: «центральний» і «яблунський» (33 км). На обох переїздах в 2009 році встановленьо подвійні шлагбауми.

З сусідніми населеними пунктами (Київ, Ірпінь, Гостомель, Мироцьке) Буча з'єднана рядом автобусних маршрутів.

У місті налічується близько 100 вулиць і провулків, один бульвар і одна площа. Основними вулицями Бучі є Вокзальна, Шевченка та Нове шосе.

Вулиці Шевченка та Нове шосе є частиною так званої «Варшавки» — автошляху загальнодержавного значення Київ — Ковель. На вулиці Нове шосе знаходиться перший і єдиний підземний пішохідний перехід на ввесь автошлях Київ — Ковель — Ягодин. 9 вересня 2010 року після реконструкції відкрито мостовий перехід через річку Ірпінь у Мостищі — поблизу місця, де сполучаються території Гостомеля, Ірпеня та Бучі.

В Бучі діє шість автогаражних кооперативів.

Зв'язок[ред.ред. код]

У Бучі діють міські відділення поштового зв'язку:

  • «Буча» (вул. Островського, 20), поштовий індекс 08292[23]
  • «Буча-1» Ірпінського Центра поштового зв'язку № 12 (вул. Тарасівська, 23), поштовий індекс 08293[24]
  • «Буча-2» Ірпінського Центра поштового зв'язку № 12 (вул. Склозаводська, 3), поштовий індекс 08294[25]

Торгівля[ред.ред. код]

Один із трьох бучанських «Еко-маркетів», вид з автошляху «Варшавка»

У центрі міста працює супермаркет «Буча-Пасаж». Поблизу залізничної станції розташований промислово-продовольчий ринок.

27 березня 2010 в Бучі відкрито торговий центр «Модуль» площею 25 000 м², до складу якого входять гіпермаркет будівельних та оздоблювальних матеріалів «Нова Лінія», продуктовий супермаркет «Еко-маркет» та супермаркет електроніки «COMFY». У торговому центрі також працюють кафе «Сітіфреш», магазин товарів для тварин «Зоосвіт», аптека, магазин «Венето», великий магазин взуття «Plato», магазин для домашніх улюбленців та інші, дрібніші магазини. Біля торгового центру є стоянка на 500 автомісць. Обсяг інвестицій в торговий центр склав 22 млн USD. Очікується, що від діяльності торгового центру до міського бюджету надходитиме 5 млн грн. В торговому центрі створено 1100 робочих місць (в тому числі 450 працівники «Нової Лінії»). 60% працюючих — місцеві жителі[26].

Соціальна сфера: ЖКГ, забезпечення порядку і охорона здоров'я[ред.ред. код]

Співпраця з Холдинговою компанією «Київміськбуд» дала поштовх житловому будівництву і розвитку соціальної інфраструктури міста.

Житлово-комунальне господарство[ред.ред. код]

Питаннями очищення, благоустрою, озеленення у місті займається Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» (КП «БУЖКГ»).

Очищення. В 2008 придбано два нові сміттєвози. Автобаза орендується у ЗАТ «Меліоратор». В аварійній службі чергують один електрик і один сантехнік[27]. Відходи Бучі утилізуються на Бородянському полігоні[28].

Водопостачання. Станом на березень 2011 водовідведення в місті становило 3450 м³ на добу. У місті є три комплекси бюветів чистої води по вул. Енергетиків, Тарасівській і Склозаводській. У вересні 2010 року завершилося будівництво резервуару чистої води (РЧВ), що розрахований на 2800 м³ по Пушкінській вулиці, який обслуговуватиме Ястремщину, Мельники та Лісову Бучу. РЧВ на 1000 кубічних метрів будується по Тарасівській вулиці. Кількість каналізаційних насосних станцій — 30. Експлуатацію об'єктів водопостачання та водовідведення здійснює КП «Ірпіньводоканал»[29].

Електропостачання та освітлення. На балансі КП «БУЖКГ» 8 трансформаторних підстанцій, протяжність електромереж зовнішнього освітлення 72 км (2 060 світильників). Протягом 2010 підприємство виконало робіт на суму 193,5 тис. грн.[30]

Ліфти. Станом на березень 2011 в місті нараховується 52 ліфти і 90% з них — зношені й можуть у будь-який час зупинитися[31]. Щоб виправити становище, в Бучі буде впроваджена карткова система оплати за користування ліфтами[32].

Тепло. Теплопостачання забезпечують підприємства: КП «Бучатепломережа», «Теплокомунсервіс» і «Теплокомунпостач».

Комунальне підприємство «Бучанське бюро технічної інвентаризації» здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, державну реєстрацію правоустановлюючих документів на них, оцінку та облік нерухомості (крім земельних ділянок).

Громадський порядок і протипожежна безпека[ред.ред. код]

Громадський порядок забезпечує Бучанський міський відділ міліції, у якому, станом на лютий 2010 працює 14 осіб: начальник, заступник начальника, начальник дільничних інспекторів, начальник розшуку, 5 дільничних інспекторів, 3 оперативних уповноважених, працівник чергової частини (тел. 25-637), старший інспектор паспортного відділення.

Транспортне забезпечення відділу міліції станом на лютий 2010 року становило: 2 автомобілі УАЗ-Патріот та автомобіль ВАЗ[33].

У Бучі розташована «8-а підпорядкована державна пожежна частина» (ПДПЧ). Частина є воєнізованою. Постійно чергують 5-6, а в гарячу пору — 10 офіцерів[34].

В 2010 в Бучі виникло 40 пожеж (у 2009 році — 47). Серед них у житловому секторі — 22 пожежі, 7 пожеж трав'яного настилу, 7 — сміття, 2 — загоряння торфу, 2 — автомобілів. Причинами пожеж були: необережне поводження з вогнем (17 випадків), підпали (11), електрогосподарство (8), пічне опалення (1) та інші причини пожеж (3). Хибних викликів було 33.

У пожежній частині працює 28 чоловік особового складу — водії, пожежники, начальники караулів, командири відділень, диспетчери. На балансі знаходиться три пожежних автомобілі: дві автоцистерни, одна автодрабина висотою 30 м[35].

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Малюкова смертність у Бучі становить 3,1 особи на 1000 народжених (як і в країнах з високим рівнем розвитку). З 1960 року в Бучі не було жодного випадку материнської смертності. Відсутня перинатальна смертність[36].

Бучанська міська поліклініка має 3 відділення: терапевтичне (в приміщенні поліклініки по вул. Польовій), дитяче та стоматологічне (розташовані окремо — по бульвару Богдана Хмельницького)[13] та 14 лікувально-діагностичних кабінетів. В штаті поліклініки 67 лікарів, 78 середніх медичних працівників, 14 молодших медичних сестер.[14]. При поліклініці працює денне відділення стаціонару. На балансі поліклініки — 5 автомобілів[13].

На організацію оздоровлення дітей влітку 2010 із місцевого бюджету Бучі виділено близько 300 000 грн.[12]

У 2010 протягом року у Бучі спостерігалося 309 хворих туберкульозом[37][38].

На території Бучі функціонує десяток приватних та одна комунальна аптека — КП «Міжлікарняна аптека», що належить до Ірпінської міської ради. В цій аптеці пільгові категорії населення безкоштовно, за рецептам лікаря, можуть отримати необхідні ліки в межах виділення фінансування. Ірпінська «Міжлікарняна аптека» забезпечує лікарні медичними препаратами, виготовляє необхідні розчини та порошки, зберігає та видає безкоштовні ліки для онкохворих, чорнобильців, ветеранів, для проведення операцій. Комунальна аптека має ліцензію на отримання і збереження наркотичних і сильнодіючих засобів, яка вимагає особливих умов, необхідних для створення, зберігання та видачі цих препаратів, чого не існує у звичайних приватних аптеках. На ринку даний заклад не конкурентоспроможний — виручених коштів не вистачає на задоволення потреб підприємства та виплати заробітних плат його персоналу[39].

Громадське харчування[ред.ред. код]

У Бучі функціонує комунальне підприємство громадського харчування «Продсервіс», яке протягом багатьох років перемагає у торгах і організовує харчування учнів загальноосвітніх шкіл міста. У січні 2011 вартість харчування на день становила для учнів:

  • 1-4-х класів — 10,65 грн.
  • 5-8-х класів — 11,75 грн.
  • 9-11-х класів — 13,65 грн.[40]

Кладовища[ред.ред. код]

В місті є три цвинтарі, на яких станом на 8 квітня 2011 поховано 14901 людина:

  • Кладовище № 1 «закрите» по вул. Малиновського — поховано 7020 людей, в тому числі 69 в 2010 році.
  • Кладовище № 2 «закрите» по вул. Кірова — поховано 4783 людей, в тому числі 51 в 2010 році.
  • Кладовище № 3 діюче по вул. Депутатській — поховано 3098 людей, в тому числі 209 в 2010 році.

Площі кладовища по вул. Депутатській вистачить ще на чотири роки. Крім того, для підпоховання в родинних огорожах можливо розглядати 450 місць на кладовищі по вул. Кірова та 490 місць по вул. Малиновського. А потім потрібно буде шукати нові території.

На утримання кладовищ в Бучі протягом 2010 року було витрачено 113,6 тис. грн. з місцевого бюджету — для нагляду за всією територією, прибирання алеї, проїздів, доріжок, систематичне вивезення сміття, забезпечення належного освітлення, огорожі та асфальтування[41].

Освіта[ред.ред. код]

Історія освіти[ред.ред. код]

Оскільки в другій половині XIX століття тогочасна Яблунька не мала статусу окремого села, а вважалася присілком гостомельської Покровської парафії, то єдина в парафії церковнопарафіяльна школа була спільною для жителів Яблуньки і Гостомеля. Цю школу відкрив 14 листопада 1860 року настоятель парафії, гостомельський священик о. Миронович Михаїл Михайлович. Фундатор і перший завідувач школою служив у Покровському храмі Гостомеля з 1833 року і мав кілька нагород. В 1862 році о. Михаїла замінив о. Власов Євфімій Іоаннович, який завідував школою сім років, він став використовувати послуги світських вчителів, котрі навчали дітей з Гостомеля, Яблуньки, Блиставиці, Озер. Станом на 1875 рік в першому класі навчалося 36 хлопчиків і 8 дівчаток.

В 1869 році завідувати гостомельсько-яблуньською школою був призначений о. Шеломов Михаїл Никанорович, що мав семінарську освіту і певний час працював викладачем Уманського духовного училища. За сумлінне виконання пастирських та педагогічних обов'язків о. Михаїл був нагороджений набедреником, скуфією та камилавкою. В часи його наставництва в школі почала викладати випускниця Київського університету імені святого Володимира Сьомацька Єпістимія Марківна.[42]

З 1884 року діти з Гостомеля і Яблуньки навчалися під керівництвом о. Олександра Красовського, який починав свій трудовий шлях шкільним учителем у м. Обухів.

У 1890 році під керівництвом о. Олександра Красовського у Яблуньці відкрито окрему церковнопарафіяльну школу грамоти, котрою також завідуваго гостомельське духовенство. В 1900 році в ній вчилося 26 першокласників і 6 першокласниць.

З 1899 року діти Яблуньки мали можливість відвідувати державну школу Гостомеля, підпорядковану міністерству народної освіти, однак церковнопарафіяльна школа продовжувала функціонувати. Останнім її наставником був о. Кремінський Андрій Левович, котрий прибув до гостомельської парафії в 1903 році. На початку Першої світової війни школу було закрито. В 1915 році вона відновила своє існування до приходу радянської влади.

Сучасні освітні заклади[ред.ред. код]

Бучанська українська гімназія.

В Бучі діють Український гуманітарний інститут — недержавний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації, 4 школи, 1 гімназія, 1 навчально-виховний комплекс, 4 дошкільні та 3 позашкільні заклади, спеціалізована школа-інтернат, бібліотеки, будинки культури.

Школи:

  • Бучанська загальноосвітня школа I–III ступенів № 1, вул. Малиновського, 74
  • Бучанська загальноосвітня школа I–III ступенів № 2, вул. Шевченка, 14
  • Бучанська загальноосвітня школа I–III ступенів № 3, вул. Вокзальна, 46-А
  • Бучанська загальноосвітня школа I–III ступенів № 4, вул. Енергетиків, 2
  • Бучанська Українська гімназія, вул. Енергетиків,2
  • Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня — дошкільний навчальний заклад „Берізка“», вул. Кірова, 15. У школі-дитсадку «Берізка» функціонує різновікова група для дітей-інвалідів. Можливість навчатися тут мають діти з ДЦП, раннім дитячим аутизмом, інтелектуальною недостатністю, синдромом Дауна, туговухістю, розладами емоційно-вольової сфери, синдромом гіперактивності з дефіцитом уваги та іншими проблемами[43].

Дошкільні (освітянські) заклади (дитсадки):

  • Бучанський дошкільний навчальний заклад № 1 «Сонячний», вул. Енергетиків, 13-А
  • Бучанський дошкільний навчальний заклад № 2 «Горобинка», пров. Комсомольський, 20-Б
  • Бучанський дошкільний навчальний заклад № 3 «Козачок», вул. Вокзальна, 115
  • Бучанський дошкільний навчальний заклад № 4 «Пролісок», вул. Ворошилова (садок відвідує 249 дітей)[44]
  • Бучанський дошкільний навчальний заклад № 5 «Капітошка», вул. Нове шосе

Школа-інтернат для дітей-сиріт:

Професійно-технічна освіта:

Позашкільні заклади:

На території Бучі по вулиці Малиновського, 54 знаходиться заклад Ірпінського міського відділу освіти — Ірпінський еколого-технічний центр. Центр створений у 1998 шляхом реорганізації Станції юних натуралістів та Станції юних техніків. Займається близько 600 дітей, функціонує 15 гуртків біологічного та технічного напрямів — юні друзі природи, квітникарі, акваріумісти, лісівники, натуралісти, кінологи, козачата; гурток фітодизайну, школа майбутніх батьків, радіоконструктори, радіолюбителі, технічне моделювання (авіа-, судно-, ракето-, початкове моделювання). Гуртки діють в основному при школах, Заняття дітей безкоштовні[45].

Культура, ЗМІ, спорт[ред.ред. код]

Скульптура з пленеру (2009) на вулиці Комсомольській

Головний заклад культури Бучі — міський будинок культури. У місті працює кінотеатр.

Фонд міської дитячої бібліотеки нараховує понад 20 тисяч примірників літератури, а фонд бібліотек для дорослих становить понад 40 тисяч примірників[31].

З 2005 року в Бучі щорічно проходять фінальні концерти пісенного фестивалю «Прем'єра пісні».

У 2009 році в Бучі проводився пленер скульпторів «Небесне в розкоші земній». Десять скульптур після закінчення пленеру були подаровані місту і прикрасили її вулиці і сквери.

У 2011 році у Бучі проводився Всеукраїнський фестиваль хореографічних колективів «Зірки танцю». У 2012 році фестиваль було вирішено зробити Міжнародним та традиційним.

Від травня 2003 року в Бучі видається місцеве суспільно-політичне видання — газета «Бучанські новини» (головний редактор — Сергій Куліда).

У Бучі розташована редакція щомісячного інформаційно — просвітницького бюлетеню «Громадянське суспільство», заснованого Ірпінським товариством «Просвіта» і зареєстрованого в 2000 році.[46]

В 2001 році в Бучі відкрито стадіон «Ювілейний», на якому виступає футбольний клуб «Буча» (ФК «Буча»), який бере участь у чемпіонаті Київської області[47]. У місті є ще один стадіон зі штучним покриттям. ФК «Буча» в 2010 році став володарем Кубку Київської області[48].

З 1985 по вул. Склозаводській, 5 діє Бучанський клуб спортивних видів єдиноборств «Фенікс», в якому мають можливість займатися діти з 6 років.

9 вересня 2010 на базі тенісного клубу «Кампа» (лат. Campa) відкрито Бучанську муніципальну тенісну школу.[49].

Релігія[ред.ред. код]

В Бучі діють православні релігійні громади:

  • парафія «Всіх святих землі Русі-України» УПЦ КП (офіційна назва — «Всіх святих землі Української»). З 1996 настоятель парафії — отець Андрій Галавін[50].
  • парафія Ікони Божої Матері «Почаївська» УПЦ МП
  • парафія святих апостолів Петра і Павла УПЦ МП. П'ятикупольний Свято-Петропавлівський храм споруджується за підтримки Партії регіонів по вул. Тургенєва, 7а
  • парафія Ікони Божої Матері "Всецариця" УПЦ МП

Майбутній храм Андрія Первозванного

В 2010 році по бульвару Богдана Хмельницького парафією «Всіх святих землі Української» активізувалося спорудження храму на честь святого апостола Андрія Первозванного. Загальна площа майбутнього храму — 930 м², висота — 43 м.

Планується, що собор буде двоповерховий, розрахований на 300 прихожан. Нагорі буде розміщений храм святого Андрія Первозванного. У нижній стилобатній частині буде храм на честь всіх святих землі Української, а також:

  • соціальний центр;
  • благодійна їдальня;
  • недільна школа для дорослих людей;
  • християнська бібліотека;
  • іконописна майстерня;
  • студія хорового співу[51].

Пам'ятники і архітектура[ред.ред. код]

Погруддя Тараса Шевченка
Докладніше: Пам'ятники Бучі

В Бучі любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція. До наших днів збереглася споруда в стилі лицарського замку — дача радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма. Проте зараз ця споруда фактично зруйнована після років занедбання і пожежі: будь-яких дій для збереження архітектурної пам'ятки не вживають ані міська рада, ані структура, котрій належить історичний будинок — Управління охорони здоров'я м. Києва. Не менш вишуканою була й дача відомого київського адвоката Неметті та його дружини, актриси Інсарової: серед розкішного саду було створене озеро, де граціозно плавали білі та чорні лебеді. В останній стадії руйнування і без будь-якого догляду перебувають також інші архітектурні пам'ятки Бучі: будинок Гната Лясковського (1897 р.), дача академіка Є. О. Патона, садиба проф. В. Б. Камінського, кілька дерев'яних будинків з мереживним оздобленням кінця ХІХ — початку XX століття (вул. Києво-Мироцька, Шевченка, Вокзальна та ін.). В середині 2000-х років було безповоротно знищено дачний будинок композитора Л. Ревуцького.

У місті встановлені пам'ятники і пам'ятні знаки:

Станом на 27 травня 2011 у Бучі зареєстровані та знаходяться на утриманні Бучанської міської ради дев'ять культурно-історичних об'єктів[53].

Люди[ред.ред. код]

Див. також: Почесні громадяни Бучі.
«Старий вчитель». Портрет Миколи Мурашка роботи Олександра Мурашка (1906)

В Бучі провели частину життя, працювали і відпочивали:

У різні часи до Бучі приїздили Марія Заньковецька та Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ігор Шамо та інші.

Сучасники:

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність населення — щомісячна статистика // Головне управління статистики у Київській області
  2. а б в ДНВП «Картографія». Буча, план міста 1:10 000, Київ, 2010.
  3. Jabłonka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III (Haag — Kępy)
  4. Зборовський Анатолій. Буча 101 рік тому. На основі матеріалів довідника «Дачник», складеного в Києві в 1909 за редакцією М. Т. Волинського. // «Бучанські новини». — 2010. — 14 травня. — С. 12.
  5. Кончаківська Вікторія. Генерал Ватутін був у Бучі // «Бучанські новини». — 2010. — 7 травня. — С. 8.
  6. Постанова Верховної Ради України від 09.02.2006 № 3434-IV «Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення»
  7. Найефективніше містами у 2010-2014 р. керували мери Львова, Бучі, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільського і Чернівців - дослідження
  8. Герої не вмирають: у Бучі на Київщині відкрили площу Героїв Майдану
  9. Гладська Людмила. Буча буде гармонійним містом (інтерв'ю зі спеціалістом відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради Владиславою Жуковець) // «Бучанські новини». — 2010. — 2 липня. — С. 3-4.
  10. ЦДІАУ в м. Києві, Ф. 127, оп. 1011, спр. 1407, арк. 34.
  11. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. — С. 142. (рос. дореф.) (С. 226 pdf-файла)
  12. а б Бондаренко Віктор. Про засідання виконавчого комітету Бучанської міської ради // «Бучанські новини» № 29 (334). — 2010. — 23 липня. — С. 3.
  13. а б в Гладська Людмила. Нове в роботі поліклініки // «Бучанські новини» № 44 (349). — 2010. — 5 листопада. — С. 4.
  14. а б Михайленко Микола. Святкуємо день медичного працівника // «Бучанські новини» № 23 (328). — 2010. — 11 червня. — С. 3.
  15. «Бучанські новини» № 18 (475). — 2011. — 13 травня. — С. 10.
  16. http://www.bucha.com.ua/index.php?newsid=1151067567
  17. Бучанські новини. — 2010. — 12 листопада. — С. 12. Ірпінська ОДПІ повідомляє.
  18. Виконком, як дзеркало роботи міської влади // «Бучанські новини», № 6 (363). — 2011. — 18 лютого. — С. 2.
  19. http://www.bucha.com.ua/index.php?newsid=1151067789
  20. http://kyiv-obl.gov.ua/ua/koda/structure/zhytlo/list/
  21. http://galaktika-s.com.ua/maket.php?akcia=kiy2009&page=1&maket=verstka_kiy2009128
  22. http://www.adef.com.ua/pr-2007-january-21.php
  23. ВПЗ Буча
  24. ВПЗ Буча-1
  25. ВПЗ Буча-2
  26. Відкриття ТЦ «Модуль»: що отримає з цього Буча? // Бучанський Інтернет портал.
  27. Гладська Людмила. Володимир Кравчук: «Завжди прагну зробити краще» // «Бучанські новини». 2010. — 20 серпня. — С. 3-4.
  28. Гладська Людмила. Розділи сміття — збережи довкілля // «Бучанські новини». — 2010. — 20 серпня. — С. 4.
  29. Комунальне господарство Бучі — на контролі міських служб // «Бучанські новини» № 10 (367). — 2011. — 18 березня. — С. 3.
  30. Бучанське ЖКГ: Про електропостачання будинків та освітлення вулиць міста // Бучанські новини № 4 (361). — 2011. — 4 лютого. — С. 3.
  31. а б Гладська Людмила. Ліфти у Бучі переведуть на карткову систему // «Бучанські новини» № 9 (366). — 2011. — 11 березня. — С. 2.
  32. Артемчук Віктор. У Бучі впроваджується карткова система за користування ліфтами // «Бучанські новини» № 17. — 2011. — 6 травня.
  33. «Бучанські новини» № 6 (312), 2010. — 12 лютого. — С. 9
  34. Гладська Людмила. Пожежна ситуація у Бучі спокійна // «Бучанські новини». — 2010. — 20 серпня. — С. 10.
  35. Гладська Людмила. У Бучі пожеж стало менше // «Бучанські новини». — 2011. — 28 січня. — С. 8.
  36. Микола Михайленко: «Здоров'я за гроші не купиш» // «Бучанські новини» № 14 (319). — 2010. — 9 квітня. — С. 3.
  37. Гладська Людмила. Туберкульоз: від боротьби до повного викорінення / Газета «Бучанські новини» № 11. — 2011. — 25 березня. — С. 9
  38. Приймак Ольга. Туберкульоз — проблема соціальна // «Бучанські новини» № 11. — 2011. — 25 березня. — С. 12.
  39. Кончаківська Вікторія. Про комунальну аптеку // «Бучанські новини» № 15. — 2011. — 22 квітня.
  40. Гладська Людмила. Як харчуються місцеві діти // «Бучанські новини». — 2011. — 21 січня. — С. 3.
  41. Гладська Людмила. «Резерв» кладовищ вичерпується // «Бучанські новини» № 13. — 2011. — 8 квітня.
  42. Перерва В. С.. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX — початку XX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонковський, 2008. — С. 604. — ISBN 878-966-2083-28-6.
  43. Драгусевич Олександра. Інклюзивна освіта // «Бучанські новини». — 2010. — 24 грудня. — С. 12.
  44. Харченко Н. Свято митлосердя і людяності. // «Бучанські новини». — 2010. — 24 грудня. — С. 4.
  45. «Бучанські новини». — 2010. — 24 грудня. — С. 11.
  46. http://pravytsya.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=49&Itemid=33
  47. Артемчук Віктор. Закарпатські збори // «Бучанські новини». — 2010. — 20 серпня. — С. 11.
  48. «Бучанські новини» № 4. — 2011. — 4 лютого. — С. 11.
  49. У Бучі відкрито тенісну школу // «Бучанські новини». — 2010. — 10 вересня. — С. 5.
  50. Отець Андрій. // Сайт парафії «Всіх святих землі Русі-України»
  51. Вигляд майбутнього храму на честь святого апостола Андрія Первозванного. Сайт парафії «Всіх святих землі Русі-України»
  52. Шевченко оселився в Бучі // «Бучанські новини». — 2010. — 10 вересня. — С. 1, 3.
  53. Про комунальне господарство, культуру та роботу з підприємцями // «Бучанські новини». — 2011. — 10 червня. — С. 4.
  54. Зборовський А. Наші земляки в «Українській мові» // Ірпінська панорама. — 2005. — Випуск 78.
  55. В гостях у ветерана телебачення// comin.kmu.gov.ua

Посилання[ред.ред. код]