Буча (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Буча

Південно-Західна залізниця
Київська дирекція

50°32′56″ пн. ш. 30°13′17″ сх. д. / 50.54889° пн. ш. 30.22139° сх. д. / 50.54889; 30.22139Координати: 50°32′56″ пн. ш. 30°13′17″ сх. д. / 50.54889° пн. ш. 30.22139° сх. д. / 50.54889; 30.22139
Рік відкриття 1901 (123 роки)
Тип дільнична
Колій 2 головні + 4 приймально-відправні
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Жовтнева, 3
Відстань до Києва, км 30,7 км (до ст. Київ-Пасажирський)
Тарифна зона 2
Код станції 322106 ?
Код «Експрес-3» 2200084 ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Супутні послуги Автобус Таксі Таксофон
Мапа
Буча. Карта розташування: Київська область
Буча
Буча
Буча на Вікісховищі

Бу́ча — дільнична залізнична станція 3-го класу Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці між зупинним пунктом Лісова Буча (1 км) та станцією Немішаєве (11 км) (в цьому проміжку розташовані три зупинні пункти Склозаводська, Ворзель та Кичеєве). Розташована в місті Буча Бучанського району Київської області.

Історія[ред. | ред. код]

У 1900 році одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії залізниці Київ — Ковель. Станція була відкрита у 1901 році. З тих часів збереглася будівля вокзалу станції, що нині є архітектурною перлиною Бучі. Будівля прикрашена кількома шпилястими баштами, що робить її схожою на невеликий палац.

Місто Буча виникло завдяки будівництву залізниці Київ — Ковель. Будівництво залізниці розпочалося за наполяганням військових. На випадок війни вона уможливлювала швидке перекидання військ до західного кордону. Крім того, залізниця мала прискорити економічний розвиток українського Полісся[1].

У квітні 1899 року було прийнято рішення про будівництво залізниці Київ — Ковель коштом держави. Влітку того ж року було проведено розвідку та прийнято проект будівництва. Будівництво залізниці очолив досвідчений інженер Іван Биховець. Залізницю поділили на дільниці. Перша дільниця закінчувалася на 101-й версті поблизу станції Малин. Організатором робіт на ній був інженер С. Григор'єв.

Газета «Киевлянин» у лютому 1900 року надрукувала список майбутніх роз'їздів і станцій: рзд. Біличі, рзд. Ірпінь та рзд. Мироцьке. Газета «Киевское слово» у серпні 1900 року назвала роз'їзди: Ірпінь, Бородянка і Тетерів, але вже у вересні того ж року список роз'їздів і станцій переглянули. Додалася нова станція — Буча. У документах, що збереглися в Київському обласному архіві, можна знайти записи, в яких Буча значилася, як «перша станція Києво-Ковельської залізниці», решта ж зупинок (Біличі, Ірпінь, Бородянка і Тетерів) мали статус роз'їздів.

Пропускна спроможність залізниці становила 19 пар поїздів на день. З них були «ранковий» та «вечірній» потяги на Рівне, Ковель (і відповідно в зворотному напрямку на Київ із Рівного, Ковеля), решта ж потягів мали місцеве значення і прямували до Малина, Коростеня, Сарнів.

Газета «Киевское слово» у квітні 1903 року надрукувала вартість квитків від Києва до Бучі у вагонах першого класу — 73 копійки, другого — 44 і третього — 29 копійок. Вартість дитячого квитка на той час становила четверту частину вартості квитка для дорослого.

У 1959 році станцію електрифіковано в складі лінії Київ — Ворзель і сюди вперше розпочався рух приміських електропоїздів.

Залізничний вокзал[ред. | ред. код]

Вокзал станції Буча

Станом на січень 2011 року привокзальна територія залізничного вокзалу не впорядкована належним чином, немає стоянок для автобусів, сучасних громадських туалетів. Приміщення будівлі вокзалу замале для обслуговування бучанців. За проектом реконструкції залізничного бучанського вокзалу студентки Вікторії Рижик, передбачено перепланування станції «Буча» з інженерним забезпеченням, комплексним благоустроєм та озелененням території. До існуючої будівлі, яка раніше виконувала усі необхідні функції для життєдіяльності роботи станції, заплановано прибудувати новобудову. Стара частина виконуватиме роль адмінприміщення, а в новій розташовуватимуться зони очікування, дозвілля та розваг, білетні каси, зона загального обслуговування та службові приміщення. До 100-річчя міста будівлю вокзалу було реконструйовано, а на фасаді з цієї нагоди з'явилася пам'ятна дошка. На станції знаходилась паровозна колонка, яку на початку 2000-х років демонтували[2].

24 та 25 вересня 2016 року місто Буча святкувала свій 115-й день народження. З цього приводу проводилися офіційні та святково-розважальні заходи. Старт свята почався з залізничного вокзалу. Власне, саме поява залізничної станції Буча й стало початком історії міста. На привокзальній площі відбувся показовий виступ колективу бучанських барабанщиць та стартував вело карнавал[3].

Контакти[ред. | ред. код]

Адреса: вулиця Жовтнева, 3, Буча, Київська область, Україна, 08292.

Комерційна діяльність станції[ред. | ред. код]

  • Продаж пасажирських квитків в усіх напрямках.
  • Приймання й видача повагонних відправлень вантажів, що допускають до зберігання на відкритих майданчиках станції.
  • Приймання й видача вантажів повагонними й дрібними відправками, що завантажують цілими вагонами, тільки на під'їзних коліях і місцях незагального користування.
  • Приймання й видача повагонних відправлень вантажів, що вимагають зберігання в покритих складах станцій.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як починалася Буча?. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 30 січня 2010. 
  2. «Перспектива: реконструкція залізничного вокзалу у Бучі» [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // «Бучанські новини», 2011-01-21
  3. Буча відсвяткувала свій 115-й день народження[недоступне посилання з червня 2019], — Thebuchatimes.com, 25 вересня 2016

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Панорама вокзалу[ред. | ред. код]