Буч Кессіді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буч Кессіді
Butchcassidy2.jpg
Буч Кессіді у в'язниці Вайомінгу
Народився 13 квітня 1866(1866-04-13)
м. Бівер, Юта
США США
Помер 3 листопада 1908(1908-11-03) (42 роки)
Сан Вісенте,
Болівія Болівія
Ім'я при народженні Роберт Лірой Паркер
Відомий невловимий бандит

Буч Кессіді (англ. Butch Cassidy), справжнє ім'я — Роберт Лірой Паркер (англ. Robert LeRoy Parker; *13 квітня 1866 — †3 листопада 1908) — легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході США в кінці 19-го ст. Ватажок банди «Дірка в стіні» (англ. Hole in the Wall). Був убитий болівійською поліцією у 1908 році.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Роберт Лірой Паркер народився 13 квітня 1866 р. в штаті Юта у родині переселенців-мормонів з Англії. Дитинство провів на фермі своїх батьків і, як найстарший у сім'ї, допомагав у скотарстві. На фермі навчився їздити верхи та стріляти з рушниці. Коли його батько втратив ферму в результаті судового позову, Роберт пішов на заробітки до інших фермерів. Ще хлопцем він удавався до крадіжок: украв одяг з місцевої крамниці, за що був вперше ув'язнений, але виправданий на суді; опісля почав красти коней та худобу у сусідів та у великих фермерських господарств. Прізвище Кессіді він запозичив від одного з сусідів, кумира його дитинства — конокрада Майка Кессіді, а ім'я Буч взяв, працюючи у Вайомінгу в м'ясному магазині. У роках 18801887 працював на різних роботах — і вдосконалювався як шахрай та грабіжник. Спроба першого пограбування поїзду разом з товаришем у 1887 р. була невдалою: грабіжникам так і не вдалося відкрити сейф з грішми.

Початок кримінальної кар'єри[ред.ред. код]

Першим великим пограбуванням Буча Кессіді був напад на банк у м. Теллуріде, Колорадо, де він разом із трьома іншими співучасниками 24 червня 1889 р. вкрав 21 000 доларів. Отримавши гроші грабіжники втекли на кордон між штатами Вайомінг та Юта. Буч придбав за свою долю грошей ферму, однак серйозно фермерством не займався, а використовував ферму як прикриття для злочинної діяльності: рекета та крадіжок худоби та коней. За конокрадство був арештований і відсидів 18 місяців. У січні 1896 р. звільнився достроково у обмін на обіцянку припинити злочинну діяльність.

Попри це, незадовго після звільнення, Буч Кессіді познайомився з декількома іншими злочинцями і заснував банду під назвою «Дика зграя» (англ. Wild Bunch) у складі якої значно пожвавив напади, вбивства та пограбування. 13 серпня 1896 р. банда пограбувала інший банк у м. Монтпельє, штат Айдахо вкравши 7 000 доларів. У цей час до банди також приєднався інший відомий грабіжник — Гаррі Лонгбоу (Санденс Кід). Наступного року, 21 квітня 1897 р. у м. Кесл Гейт був вчинений напад на касирів, які доставляли зарплату на шахту і вкрадено ще 7 000 доларів. Наступним пограбуванням був напад на поїзд 2 червня 1899 р., який отримав значний розголос у пресі і банду почали шукати значні підрозділи поліції та навіть детективне агентство. Попри це, затримати або навіть вийти на його слід не вдавалося. Тим часом, наступне пограбування 11 липня 1899 р. у штаті Нью-Мексико призвело до перестрілки між поліцією і грабіжниками, після котрої бандити вирішили розійтися, а потім знову з'єдналися в обумовленому місці, цього разу у Вайомінгу.

Слава відомого грабіжника[ред.ред. код]

Буч Кессіді на фотографії «Дикої зграї» 1901 року

Кожне пограбування Буча Кессіді було заздалегідь сплановане, під час якого грабіжники не цуралися використовувати зброю і вбивали не тільки поліцейських, але й інших, хто стояв на їх шляху. На початку 20-го століття пограбування продовжувалися у Вайомінгу, але 19 вересня 1900 р. банда Кессіді вперше напала на банк у штаті Невада, де було викрадено більш ніж 32 тисячі доларів. Тим часом, детективне агентство Пінкертон, яке займалося розслідуванням діяльності банди перехопило фотографію, яку зробили члени банди у грудні 1900 року і почало використовувати її у розшуку злочинців. Попри це, пограбування продовжувалися у різних штатах: у Монтані, Теннессі, де були не тільки були пограбовані банки, але й були вбиті поліцейські, які йшли по сліду банди.

Оскільки особа Кессіді вже стала доволі відомою у США, він вирішив утікти зі США і перебрався разом з Санденс Кідом до Аргентини, де у 1901 р. вони придбали ранчо в провінції Чубут. Однак життя на ранчо виявилось для них не дуже привабливим — 14 лютого 1905 р. Буч і Санденс пограбували банк у м. Ріо-Гальєгос і втекли з величезною сумою грошей, яка дорівнювала приблизно 100 тис. доларів. У Аргентині поліція теж почала розшукувати їх і за допомогою американських агентів, які прибули їм на допомогу поліція вже була готова заарештувати бандитів, але один з місцевих поліцейських, який співчував їм вчасно повідомив Кессіді і Санденса і їм вдалося втекти через кордон до Чилі. Використовуючи порівняну небезпеку у Чилі грабіжники робили напади на банки у Аргентині та переховувалися у Чилі.

Загибель[ред.ред. код]

З часом обидва грабіжники переселилися до Болівії, але пограбування продовжились і там. Після пограбування 3 листопада 1908 р. поліція вийшла на їх слід і 6 листопада будинок де Буч Кессіді і Санденс Кід переховувалися був оточений. Під час перестрілки з поліцією обидва загинули, однак серед істориків не існує одностайності щодо того, чи обидва були вбиті чи покінчили життя самогубством. Сучасні пошуки захоронення грабіжників на місцевому цвинтарі не дали позитивних результатів. До того, ж сестра Буча стверджувала, що Кессіді повернувся до США і там дожив своє життя. Декілька інших свідків теж стверджували, що бачили Буча у США, однак не існує документальних підтверджень цих теорій. Попри це, історія життя і смерті Буча Кессіді все ще залишається повною нез'ясованих моментів.

Значення[ред.ред. код]

Ще за життя Буч Кессіді став справжньою легендою завдяки зухвалості його пограбувань на неможливості поліції протягом тривалого часу зловити його. У деяких публікаціях Буча Кессіді порівнювали з Робін Гудом, оскільки переважна більшість пограбувань були спрямовані проти банків, великих фермерських господарств, які негативно сприймалися серед загалу дрібних на бідних фермерів. Насправді, Буч грабував банки не тому, що погано до них відносився, а тому що міг отримати від них більшу суму грошей. Попри це, особа Буча Кессіді стала своєрідним уособленням свободи, його життя і вчинки стали об'єктом прискіпливої уваги істориків, письменників, сценаристів. Фільм про пригоди Буча Кессіді та Санденс Кіда став одним з найпопулярніших вестернів у США і удостоївся чотирьох премій Оскара у 1970 році.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]