Бушер (остан)
Координати: 29°00′ пн. ш. 51°35′ сх. д. / 29.000° пн. ш. 51.583° сх. д.
| Бушер Остан Ірану استان استان بوشهر |
|
|---|---|
| Розташування | |
 |
|
| Статистика | |
| Столиця: | Бушер |
| Найбільші міста: | |
| Площа: | 22 743 км² |
| Населення (2005): • густота: |
816 115 • 35,9/км² |
| Кількість шахрестанів: | 9 |
| Часовий пояс: | UTC+3:30 |
| Мова(и): | фарсі |
Бушир (Бушер; перс. بوشهر — Bušehr) — одна з тридцяти провінцій Ірану. Знаходиться на півдні країни на березі Перської затоки. Столиця — місто Бушер, інші великі міста — Боразджан, Бендер-Генаве, Хормудж та ін. У провінції дев'ять шахрестанів. У 1996 році населення становило 744 000 чоловік.
Зміст |
Історія [ред.]
Французькі розкопки в 1913 році показали, що історія Бушеру бере свій початок ще в домусульманський час, в епоху Еламу. Археологами були знайдені написи стародавнього населення Сузіани, деякі з яких відносяться до VIII століття до н. е.. Проте, вважається, що навіть у X столітті в Бушері ще не існувало гавані, що мала серйозне значення. Тутешня територія в той час була відома як «Морський берег» (у перекладі з арабської), основну частину її населення становили араби.
На початку XVI століття на узбережжі з'явилися перші європейські колоністи. У 1506 році португальці заснували тут фортецю «Решір», але, згодом, Аббас I завдав їм поразки і змусив залишити Іран.
У XVIII столітті Бушер став грати роль головної гавані в імперії Надір-шаха, який в 1734 році вибрав його для спорудження флоту в Перській затоці за допомогою англійських радників.
Економіка [ред.]
Основні галузі економіки — видобуток нафти і газу, хімічна, нафтопереробна, суднобудівна, харчова, текстильна промисловість, виробництво будматеріалів та металоконструкцій, торгівля, транспорт, енергетика, сільське господарство (фініки, цитрусові, алое), рибальство, туризм.
У місті Бушер розташовані важливий порт (другий за значенням в Ірані, після Бендер-Аббаса) і Вільна економічна зона; також тут базується суднобудівна компанія. На острові Харк розташовані нафтохімічний завод і нафтовий термінал. У місті Бендер-Генаве розташована Особлива економічна зона.
У районі Бушер будується атомна електростанція. Будівництво було розпочато в 1975 році німецьким концерном «Kraftwerk Union» та призупинено в 1980 році через санкції проти Ірану після Ісламської революції. У 1992 році було підписано міжурядову угоду про будівництво в Ірані АЕС з російськими реакторами ВВЕР-1000.
Визначні місця [ред.]
У місті Бушер цікаві старовинні мечеті та руїни голландської фортеці, в околицях — руїни давнього поселення. У місті Боразджан розташовані старовинна фортеця і велике кладовище, на околицях — руїни палацу Бардак-Сіах та інших будівель епохи Ахеменідів. У місті Хормудж розташовані стародавня фортеця і руїни зороастрійського храму. У місті Тахер розташовані руїни порту Сіраф епохи Сасанідів (включаючи фортецю, храм і базар). На острові Харк розташовані руїни голландської фортеці і старовинної церкви. Також у провінції знаходиться печера Чехельханех.
Незважаючи на свій унікальний потенціал, Бушер все ще залишається провінцією, потребує розвитку туризму і відчуває серйозний нестачу в необхідних для цього інвестиції. У місті Бушер є тризіркові готелі, аеропорт і традиційні сучасні розваги. Комісія з культурної спадщини Ірану визначила в провінції 45 міст і місць історичного та культурного значення.
Посилання [ред.]
|
|||||||||
