Бушмейстер німий
| Бушмейстер німий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бушмейстер німий
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Lachesis muta LINNAEUS, 1766 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Crotalus mutus Coluber crotalinus Scytale catenatus Lachoesis rhumbeata |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Бушмейстер німий (Lachesis muta) — отруйна змія з роду Бушмейстер родини Гадюкові. Інші назви «сурукуку» та «південноамериканський бушмейстер».
Зміст |
Опис [ред.]
Загальна довжина досягає 2,5—3,6 м. Вага 3—5 кг. Голова велика, клиновидна, звужується до морди. Луска на голові тонша, ніж на тулубі. Очі великі, зіниці вертикальні. Тулуб стрункий, в розрізі утворює трикутник. Шкіра вкрита ребристою лускою. На відміну від інших бушмейстерів має більше вентральних щитків — 215–234 у самиць та 213–236 у самців.
Забарвлення жовтувато-коричневе. На тулубі присутній малюнок з великих темно—бурих ромбів, обведених зовні й зсередини світлими облямовками.
Спосіб життя [ред.]
Полюбляє густі вологі ліси, зазвичай зустрічається неподалік від водоймищ. Потребує вологих місць. Від сонячних променів він ховається в гущавині джунглів. Ця змія дуже полохлива. Вона тримається скритно і уникає освоєних людьми районів. Більшу частину дня проводить серед густої рослинності джунглів, де й відпочиває, сховавшись в опалому листі, що покриває землю. На пошуки їжі він вирушає тільки з настанням темряви. Завдяки малюнку на спині, змія добре маскується серед сухого листя. Активна вночі, добре бачить у темряві. За допомогою гострозорих очей і термолокаторів відмінно відчуває здобич на відстані 50 см. Коли бушмейстер точно визначає місцезнаходження жертви, він згинає передню частину тіла у формі літери «S» і блискавично атакує здобич. Харчується дрібними ссавцями, зміями і птахами.
Бушмейстер використовує отруту тільки під час полювання. Щоб не розтрачувати цю смертельну зброю даремно, він проганяє ворога, вдаряючи хвостом по рослинах. Кінець хвоста в нього твердий та порожнистий, без брязкальця. Коли розтривожений не видає такого гуркіту, як гремучі змії. Звідси й походить його назва. Тим не менш сильно роздратована змія, може здійснювати удари хвоста по рослинах, що викликає гул, який змушує ворога віддалитися.
Це яйцекладна змія. Статева зрілість настає у 2 роки. Шлюбний період відбувається навесні. Самиця відкладає 10—20 яєць. Самиця вкриває їх вологим ґрунтом, що допомагає підтримувати постійну температуру, необхідну для їхнього розвитку. Потім самка обвивається навколо кладки і чекає на вилуплення дитинчат. Через 76-79 днів з'являються молоді змійки, які розповзаються й відразу ж починають полювати.
Отруйність [ред.]
Отруйні залози бушмейстер дуже великі, а отруйні зуби бувають довжиною 2,5 см. Отрута потужна. Втім зафіксовано тільки 25 випадків, коли бушмейстер укусив людину. П'ять із них були смертельними. Смертність при відсутності своєчасної допомоги становить 10-12 %.
Цікавинки [ред.]
- Під час експериментів учені заклеювали вушні отвори і очі бушмейстера, проте змія продовжувала безпомилково атакувати здобич.
- Через свою товсту шкіру бушмейстер дістав ще одну назву — ананасна змія.
- У старовинній легенді говориться, що бушмейстер уміє гасити полум'я. За іншою легендою, дорослі змії висмоктують молоко у корів і сплячих жінок.
Розповсюдження [ред.]
Мешкає у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Гайані, Суринамі. Гвіані, Бразилії, Болівії, на о. Тринідад.
Джерела [ред.]
- Monzel, Markus & Wolfgang Wüster 2008. Neotropische Grubenottern — Evolution, Biogeographie und Ökologie. Draco 8 (33): 4-27
- http://www.zoolog.com.ua/plazuni2.html
