Бує
|
Бує
|
|||
|---|---|---|---|
| — місто — | |||
| Бує хорв. Buje італ. Buie, Buie d’Istria |
|||
| Панорма міста | |||
|
|||
| Координати: 45°24′ пн. ш. 13°39′ сх. д. / 45.400° пн. ш. 13.650° сх. д. | |||
| Країна | |||
| Жупанія | |||
| Уряд | |||
| - Мер | Лорелла Лимончин-Тот | ||
| Висота над р.м. | 222 м | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 3001 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 52460 | ||
| Телефонний код(и) | (+385)052 | ||
| Веб-сайт: http://www.buje.hr/ | |||
| Розташування міста на мапі Хорватії | |||
Бує (хорв. Buje, італ. Buie, Buie d’Istria) — місто в Хорватії, у північно-західній частині півострова Істрія. Населенння 3001 чол. (2001). У складі муніціпалітета 26 сіл, що займають загальну площу 110 км².
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Бує розташований на північному заході Істрії, у 10 кілометрах від морського узбережжя і в 6 кілометрах від кордону зі Словенією. Місто стоїть у холмистій місцевості, найвища вершина має 222 м. Завдяки своєму розташуванню місто з давніх часів вважається «охоронцем Істрії». Головна вулиця має протяжність біля 200 м.
Місто розділене на декілька частин:
- Санкт-Себастьян — один з наймолодших районів, що знаходиться у західній частині міста;
- Старе місто — розташоване на найвищому холмі Bujska і, у відповідності зі своєю назвою, є найстарішою частиною міста;
- Броло — район, що займає територію між Санкт-Себастьяном и Старим містом, заселеним восновному італійцями;
- Нове місто — є центром політичної та судової влади Бує;
- Рудин — спальний район, збудований за часи входження Істрії в Югославію;
- Монте-Бастер — найсхідніша частина міста, розташована неподалік від міського кладовища;
- Станція — центр економічного життя міста, розташований біля міського вокзалу, збудованого ще за часів австро-угорського правління.
Також у Бує розташований цілий блок навчальних закладів, що включає в себе початкову та середню школи, які ведуть навчання хорватською та італійською мовами.
Бує, як і вся хорватська Істрія, багатонаціональне місто. В окрузі Бує — дві офіційні мови, італійська мова прирівняна у правах з хорватскою. Італійське населення міста найбагаточисельніше серед всіх істрійських міст і становить 39,6 %.
Історія [ред.]
Бує розташований на вершині високого пагорбу, що є центральним над околицею; поселення, що мало важливе стратегічне значення, з'явилось тут ще в доісторичні часи. Поволі розвиваючись у римську та слов'янську епохи Бує до періоду пізнього середньовіччя перетворилось у типове для Істрії місто з вузькими вулочками у Старому місті і багаточисельними особняками у венеціанському стилі.
Після закінчення Другої світової війни, місто становиться промисловим, культурним і економічним центром регіону.
Демографія [ред.]
| Ця стаття містить перекладений текст, що потребує уваги від когось, хто вільно володіє мовою оригіналу та українською. (червень 2011) |
Град Бује [ред.]
Број становника по пописима [ред.]
| година пописа | 2001. | 1991. | 1981. | 1971. | 1961. | 1953. | 1948. | 1931. | 1921. | 1910. | 1900. | 1890. | 1880. | 1869. | 1857. |
| бр. становника | 5.340 | 5.421 | 4.957 | 4.376 | 5.344 | 5.763 | 8.013 | 8.601 | 8.989 | 8.682 | 8.311 | 7.578 | 6.980 | 6.254 | 5.811 |
- напомене:
Настао из старе општине Бује. У 1857., 1869., 1921., 1931., 1981. и 1991. део података је садржан у граду Умагу. Од 1857. до 1991. садржи део података града Умага.
Місто Буйе [ред.]
За даними перепису [ред.]
| година пописа | 2001. | 1991. | 1981. | 1971. | 1961. | 1953. | 1948. | 1931. | 1921. | 1910. | 1900. | 1890. | 1880. | 1869. | 1857. |
| бр. становника | 3.001 | 3.200 | 2.824 | 1.967 | 1.955 | 1.951 | 2.293 | 3.054 | 3.201 | 2.933 | 2.885 | 2.765 | 2.492 | 2.389 | 2.256 |
- напомене:
У 1857., 1869. 1921. и 1931. садржи податке за насеље Бибали.
Економіка [ред.]
Населення зайнято в промисловості (електротехніка, електроніка), сільськогому господарстві і в туристичному бізнесі. Плантації винограду та оливок є основним джерелом прибутку місцевих жителів.
Місто зв'язане автомобільними шляхами з Умагом, Новіградом, Пулою, Пазином і словенським Копером.
Визначні місця [ред.]
- Собор св. Серваля — кафедральный собор міста, побудований у стилі барокко і класицизму, відносисться до венеціанській епосі правління. Раніше на його місці розташовавувався романо-готична церква, побудована у XIII сторіччі, елементи якої нагадують про себе в недоробленій частині фасаду будівлі, роботи над якою так і не були виконані у повному обсязі. Однак богате оздоблення та оригінальний орган роблять собор одним з найважливіших культурних і історичних пам'яток Істрії, що дійшли до наших днів.
- Церкова св. Марії Милосердної — побудована у XV сторіччі за поза Старим містом. Історія розповідає про одну багату родину, що послала за статуєю Свю Марії у Венецію, проте посильний, що повернувся застав міську браму зачиненою і вирішив перечекати нічь біля стін міста. На ранок виявилося, що привезенну статую неможливо підняти і перенести за стіни Бує. Дана подія була розцінена як знак, що Мати Божа бажає побудови святині у цьому місці. У 1498 на цьому місці була побудована перша каплиця, а звістка про надзвичайну подію швидко поширилася серед людей і незабаром весь район став местомом паломництва віруючих. У зв'язку з цим міською владою було прийнято рішення про будівництво храму, яке і було закінчено в 1587. У 1590 біля церкви була зведена 22-метрова дзвіниця з годинником. Внутрішнє убрання храму включає єдину відому завершену роботу венеціанського художника Гаспаро Делла Веккіо (1653—1735), що відображує вісім сцен з життя Христа, і за сукупнісю, збалансованою і простою архітектурою має неоціниме історичне значення.
- Статуя Марії Милосердної — розташована в одноіменному храмі і виконана в стилі пізньої готики під видимим впливом фламандського мистецтва. Скульптура вважається однією з найкрасивіших дерев'яних статуй, що збереглися до нашого часу в Істрії.
- Етнографічний музей — у чотириповерховій будівлі музею відтворено побут різних епох. Тут можна побачити як виглядали робочі місця місцевих жителів, а також предмети їх побуту, вироби народного промислу.
- Старе місто — один з найдобріше збережених середньовічних міст Істрії.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Бує |
Джерела [ред.]
- ЦД-ром: «Насеља и становништво РХ од 1857—2001. године», Издање Државног завода за статистику Републике Хрватске, Загреб, 2005. (серб. )
Посилання [ред.]
|
||||||||

