Бюрократія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бюрокрáтія (від фр. bureau — бюро, канцелярія та грец. κράτος — влада, панування) — спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади й пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами й обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність. Синонім — адміністративна система.

У пострадянських суспільствах із їхнім негативним ставленням до управлінців під бюрократією переважно розуміють негативні наслідки її функціонування — канцелярщину, зволікання, тяганину, зневажливе ставлення до суті справи під виглядом додержання формальності або заради цього.

Оскільки ефективність бюрократії неможливо виміряти економічними критеріями, то єдиним критерієм її оцінки є якість виконання законів та інших правових норм. Звідси для бюрократії характерне перебільшення значення формальних процедур, скрупульозне виконання інструкцій. Неминучим наслідком цього є відокремлення бюрократичного управління від потреб його об'єктів, помилки в керівництві та його неефективність при вирішенні проблем, які вимагають нетрадиційних підходів та засобів.

Ознаки бюрократії властиві будь-якому виду соціального управління. У суспільстві з недемократичним політичним режимом представники бюрократії — чиновники здатні ставати панівною групою. Характер такого політичного режиму сприяє утвердженню безконтрольного й необмеженого панування чиновництва, яке перетворюється в самодостатню, відокремлену від суспільства верству, усуненню громадян від управління суспільними справами, стає підґрунтям для запровадження авторитарних процедур та методів управління.

Основні принципи бюрократії (за Максом Вебером)[ред. | ред. код]

  • Функціональної компетентності
    Посади займаються тільки за даним принципом, за компетентністю.
  • Бюрократичного авторитету
    Найсуворіше дотримання бюрократичної ієрархії.
  • Формалізму
    Підпорядкування правилам, інструкціям, які чітко зафіксовані й визначені.
  • Керівництва «без гніву й пристрасті»
    Виключення емоційного аспекту взаємодії.
  • Професіоналізму
    Відповідність вимогам професійної кваліфікації.
  • Корпоративізму
    Духовна близькість, збіг поглядів та відстоювання інтересів корпорації, тобто єдиного цілого.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • С. Бульбенюк. Бюрократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.81 ISBN 978-966-611-818-2.
  • О. Бойко . Адміністрування // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 18. — ISBN 978-966-611-818-2.
  • Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. / К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. — 254 с.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015

Посилання[ред. | ред. код]