Бюро Фельнер & Гельмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герман Гельмер та Фердінанд Фельнер

Бюро Фельнер & Гельмер (нім. Büro Fellner & Helmer) — бюро архітекторів Фердинанда Фельнера (нім. Ferdinand Fellner d. J., 1847—1916) та Германа Гельмера (нім. Hermann Helmer, 1849—1919): Фельнер & Гельмер у Відні працювало у 1873—1919 рр. За проектами бюро споруджено понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних. Бум театрального будівництва близько 1900 р. вимагав такої спеціалізації. Схожий відповідник існував також у Великій Британії: Бюро Френка Метчема. Велике значення мало бажання буржуазії мати власні сцени. До цього також додалися жорсткі вимоги щодо пожежної безпеки, що робили перебудови необхідними. Майже монопольне становище архітекторів в Австро-Угорщині було зумовлене тим, що об'єднання могло гарантувати високу якість при низьких витратах, швидкому виконанні, надійності, обчислюваності та професійності. Їхній стиль започаткував нову епоху в архітектурі 20 сторіччя, зробивши переворот у містобудуванні[Джерело?]. Це був шлях від строгого італійського ренесансу через повторне відкриття бароко до модерну пізніх споруд. У цьому стилі ними були зведені не тільки театри, а також торговельні заклади, банки, палаци та готелі. У будівництві вони використовували найновіші відомі на той час методи.

В бюро в різний час працювала велика кількість архітекторів. Серед них Франц фон Краусс, Александер Граф, Йозеф Текль, Ернст фон Готтгільф, Рудольф Крауш. Вони керували спорудженням об'єктів на місцях, часто виконували проекти архітектурних деталей і навіть крупних фрагментів. Через це атрибуція великої кількості будівель ускладнена.

Незважаючи на численні війни і пожежі майже усі театри діють до сьогодні й послуговують культурному життю багатьох міст Європи.

Театральні та концертні будівлі[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на будівлі Міського театру Чернівців

Ауґсбурґ: Міський театр (нім. Stadttheater), 1877. До сьогодні збереглися тільки основні частини зовнішніх стін.

Баден під Віднем:

  • Міський театр нім. Stadttheater, «Ювілейний Міський Театр» нім. (Jubiläums-Stadttheater), 1909

Бельсько-Бяла:

  • Польський Театр (як «Міський Театр», перебудова 1904—1905)

Берлін:

  • Комічна опера (нім. Komische Oper), як «Театр під липами» (нім. «Theater Unter den Linden»), пізніше «Метрополь-Театр» (нім. «Metropol-Theater»), 1892; Зовнішнє будівництво зруйноване протягом 2-ї світової війни

Берндорф, (Нижня Австрія) нім. Berndorf (Niederösterreich):

  • Міський театр (нім. Stadttheater), як Театр Кайзера Франца-Йозефа (нім. «Kaiser-Franz-Josef-Theater»), 1898

Братислава:

  • «Словацький народний театр» (словац. Slovenské národné divadlo), як (нім. «Königliches Freistädtisches Theater»), 1886

Брно:

  • Interimstheater (1871—1882)
  • Mahenovo divadlo (як «Німецький міський Театр», 1882)

Будапешт:

Вараждин:

  • «Міський Театр і Редут» (нім. "Stadttheater und Redoute"), 1871—1873; пізніше перебудовано

Відень:

  • Міський Театр (нім. Stadttheater), 1872; 1884 знищений пожежею
  • Etablissement Ronacher (1888, нова будівля міського театру)
  • Народний Театр («нім. Volkstheater»), як Німецький народний Театр нім. "Deutsches Volkstheater", 1889
  • Theater der Internationalen Musik- und Theaterausstellung (1892, знесений)
  • Brand-Modell-Theater (1905 здудований для театральних цілей, знесений)
  • Віденський Концертхаус (нім. Wiener Konzerthaus) та Академія з Академітеатром (нім. Akademietheater), 1913

Вісбаден:

Ґісен:

  • «Міський Театр» (нім. Stadttheater), 1907

Ґрац:

  • Будинок опери (як «Міський Театр», 1899; колонний портал знесений після 2 світової війни, фасад частково перероблено)

Дармштадт:

  • Придворний Театр (нім. Hoftheater), реконструкція внутрішньої частини 1904; зруйновано протягом 2 світової війни

Загреб:

Зальцбурґ:

  • «Ландестеатр» (Landestheater), як «Міський Театр» (нім. "Stadttheater"), 1893

Карлові Вари:

  • Divadlo V. Nezvala (як «Міський Театр», 1886)

Кечкемет:

  • Katona József Színház (1896)

Клаґенфурт:

  • Міський Театр (нім. Stadttheater) (як «Фвілений Театр Кайзера Франца Йозефа І» (нім. "Kaiser-Franz-Josef I.-Jubiläumstheater"), 1910. План — копія театрів Яблонці та Ґісені.

Клуж-Напока:

  • Teatrul National (як «Nemzeti Színház», 1906)

Ліберець:

  • Divadlo F. X. Saldy (як «Міський Театр», 1883)

Млада-Болеслав:

  • Mestské divadlo (1909)

Одеса:

Орадя:

  • Teatrul de Stat (як «Szigligeti Színhzáz/Stadttheater», 1900)

Оттенсхайм під Лінцем:

  • Замковий Театр (нім. Schlosstheater), 1902; закритий у 30-х роках, збереглися тільки залишки

Прага:

  • Státní Opera (як «Neues Deutsches Theater», 1887)

Равенсбурґ:

  • Концертхаус (нім. Konzerthaus), 1897

Рієка:

Сеґед:

  • Nemzeti Színház (1883)

Софія:

Тата:

  • Замковий Театр (нім. Schloßtheater), 1889, знесений 1913

Тімішоара:

  • Teatrul National (як «Ferenc József szinház/Stadttheater», 1875; пізніше сильно перебудовано)

Торунь (місто): Teatr im. Wilama Horzycy (як «Міський Театр», 1904) Гамбурґ:

Фюрт:

  • «Міський Театр» (нім. Stadttheater), 1902

Цешин:

  • Teatr im. Adama Mickiewicza (як «Німецький Театр», 1910)

Цюріх:

  • Будинок опери (нім. Opernhaus), як «Міський театр», 1891
  • Тонхалле (нім. Tonhalle), 1895, сьогодні — частина (нім. Kongresshaus), ззовні цілком перебудовано
Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської

Чернівці:

Яблонець-над-Нісою:

  • Mestské divadlo (1907)

Ясси:

  • Teatrul National «Vasile Alecsandri» (1896)

Інші проекти[ред.ред. код]

Готель «Жорж» у Львові.
Вигляд пасажу Гартенбергів у Станиславові до Першої світової війни.

Відень:

  • Обсерваторія Головного Університету
  • Міський палац (нім. Stadtpalais), на Prinz-Eugen-Straße 40, з 1916 — посольство Туреччини у Відні
  • Торгівельний дім Ґернґросс (нім. Warenhaus Gerngroß)
  • Семінарський готель «Шпрінґер-Шльоссль» (нім. Springer-Schlössl)
  • Тонет-хаус «Залізний дім» (нім. Thonet-Haus "Eisernes Haus"), на Kärntner Straße 12
  • Торгівельний дім «Ротбеґер» (нім. Warenhaus Rothberger), колишня площа Stephansplatz 9 та 11
  • Палац «Адольф Ріттер фон Шенк» (нім. Palais Adolf Ritter von Schenk), посольство Іспанії, Відень
  • Палац «Ротшильд» (нім. Palais Rothschild), на Prinz-Eugen-Staße 26, Відень
  • Багатоквартирний будинок на Baungasse 5, Відень
  • Багатоквартирний будинок на Landstraßer Hauptstraße 46, фасад
  • Палац «Шнаппер-Вайсвайлер» (нім. Palais Schnapper-Weisweiler), Відень, Salesianergasse 3a
  • Reisnerstraße 50, Відень, Палац Сейбель (нім. Palais Seybel)
  • численні багатоквартирні будинки (зокрема, на вулицях Webgasse 24, Währinger Straße 15, Schottengasse 7, Margaretenhof у 5 районі)
  • численні вілли та замки (зокрема мислисвські замки барона Ротшільда у Langau, Steinbach та Unterleiten, вілла Stifft у Відні/Hohe Warte, вілла Schwarzenbach у Rüschlikon/Цюрих, вілла Böhler у Kapfenberg)

Карлові Вари:

  • Колонади паркових джерел (нім. Parkquellenkolonnaden), 1900
  • Рієка: Палац "Modello", 1885
  • Ґрандготель «Пупп» (нім. Grandhotel Pupp), 1913
  • 1-а Ванна — кайзерівська (нім. Bad I – Kaiserbad), 1895

Інші міста:

  • Бад Фьослау (нім. Bad Vöslau): Замок «Шлумберґер» (нім. Schlumberger-Schloss)
  • Ґрац: Торгівельний дім Kastner & Öhler
  • Ґрац: Деякі будинки на Herrengasse
  • Лізінґ (нім. Liesing), тепер 23-й район Відня: Ратуша (нім. Liesinger Rathaus)
  • Пльзень: «Шнееберґготель» (нім. Schneeberghotel)
  • Жінкови (чеськ. Žinkovy): Замок Žinkovy
  • Шнееберґ: Гірський готель (нім. Berghaus Hochschneeberg)
  • Земмерінґ: готель Панхас (нім. Hotel Panhans)
  • Львів: Готель Жорж; Будинок вчених (колишнє Національне казино)
  • Одеса: Картинна галерея М. М. Толстого (Фор-проект бюро Фельнер і Гельмер, доробка проекту арх. Г. К. Шеврембрандт), 1896-1897 рр.
  • Станиславів: Пасаж Гартенбергів, 1904
  • Цешин: Ліцей Миколая Коперника (споруджував арх. Алойзи Єдек), 1879

Література[ред.ред. код]

  • Joseph Schwaighofer: Zur Geschichte des Wiener Warenhauses, Wettbewerbe Architekturjournal 267/268, Februar/März 2008, S. 36f.
  • Ferdinand Fellner: Die Entwicklung des Theaterbaus in den letzten fünfzig Jahren. Öffentlicher Vortrag. Wien 1909
  • Fellner & Helmer: Sammelwerk der ausgeführten Bauten und Projekte in den Jahren 1870/1914. Wien ca. 1914
  • Alois von Wurm-Arnkreuz: Architekt Ferdinand Fellner und seine Bedeutung für den modernen Theaterbau. Verlag für Technik und Industrie, Wien und Leipzig 1919
  • Felix Czeike: Historisches Lexikon. Wien 1953
  • Hans-Christoph Hoffmann: Die Theaterbauten von Fellner und Helmer. Prestel, München 1966
  • Dieter Klein: Fellner & Helmer. Wiener Atelier mit Weltgeltung. In: Baukultur 4/1997
  • Gerhard M. Dienes, Gerhard Dienes (Hrsg.): Fellner & Helmer — Die Architekten der Illusion. Theaterbau und Bühnenbild in Europa. Stadtmuseum, Graz 1999 (Ausstellungskatalog mit Übersicht über alle Theaterbauten der Architekten)
  • Österreichische Kunsttopographie, Band XLIV, Wien 1980
  • Tadeusz Jaroszewski: Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki, t. XVI, 1986, s. 311–329, ISSN 0080-3472.

Посилання[ред.ред. код]