Бєлградська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бєлградська операція
Друга світова війна
Дата: 29 вересня — 20 жовтня 1944
Місце: Югославія
Результат: Перемога Червоної Армії і югославських партизанів

Бєлгра́дська опера́ція (29 вересня — 20 жовтня 1944) — наступальна операція 3-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухін) і оперативно підлеглих йому Дунайської військової флотилії та болгарської армії у взаємодії з військами лівого крила 2-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський) і Народно-визвольною армією Югославії (НВАЮ; командувач — маршал Й. Броз-Тіто) зі звільнення території Югославії та її столиці Белграда від німецьких окупантів.

29 вересня почався погоджений наступ радянсько-болгарських військ зі сходу і НВАЮ — з півдня і заходу. До 8 жовтня радянсько-болгарські війська завершили прорив ворожої оборони в Східносербських горах, вийшли в долину річки Морави і форсували її, а 11 жовтня був введений в прорив 4-й гвардійський механізований корпус в напрямі Белграда. Розвиваючи наступ, радянські війська 13 жовтня вийшли в районі міста Авада (17 км на південь від Белграда), де з'єдналися з частинами НВАЮ і розсікли німецький фронт на дві групи. 20 жовтня радянські і югославські війська визволили Белград. В ході Бєлградської операції були розгромлені основні сили німецької армійської групи «F» (понад 12 дивізій). Бєлградська операція відіграла вирішальну роль у звільненні території Югославії та Албанії від німецьких окупантів. Важливою особливістю Бєлградської операції була успішна взаємодія армій союзних держав.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]