Бєлий Андрій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Андрій Бєлий | |
| Борис Миколайович Бугайов | |
| Дата народження: | 26 жовтня 1880 |
|---|---|
| Місце народження: | Москва |
| Дата смерті: | 8 січня 1934 |
| Рід діяльності: | * |
Андрі́й Бє́лий (літ. псевд. Бугайова Бориса Миколайовича; *26 жовтня 1880, Москва — †8 січня 1934) — російський письменник-символіст.
Народився у Москві.
Почав друкуватись з 1902.
Твори Бєлого пройняті ідеалізмом і містикою. Бєлий розумів приреченість класу буржуазії, але в революції вбачав лише руйнівну силу. Разом з тим яскраво відтворив картини загибелі старого світу (збірки поезій «Попіл», «Урна», 1909, роман «Петербург», 1913). Після 1917 написав поему «Христос воскрес» (1918), роман «Москва» (1926—33), мемуари, роботи з теорії віршування та історії літератури.
Твори: Стихотворення. Л., 1940.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Тарасенков А. Поэты. М., 1956.

