Бєлорєченськ (Краснодарський край)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Бєлорєченськ
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Код ЗКАТУ: 03406000000
Код ЗКТМО: 03608101001
Основні дані
Час заснування 1863
Населення 53,9 (2005)
Площа 56 км²
Поштові індекси 352630 — 352636
Телефонний код +7 86155
Географічні координати: 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 44.7666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934Координати: 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 44.7666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934
Влада
Вебсторінка gorodbelorechensk.ru
Міський голова Іван Іванович Імгрунт.
Мапа
Бєлорєченськ (Росія)
Бєлорєченськ
Бєлорєченськ

Мапа


CMNS: Бєлорєченськ у Вікісховищі

Бєлорєченськ (рос. Белоре́ченск) — місто краєвого підпорядкування в Росії, адміністративний центр Бєлорєченського району Краснодарського краю.

Населення міста — 53,9 тис. осіб (2005). Загальна чисельність населення району, з яким місто утворює єдине муніципальне об'єднання, — 104 тис. осіб.

Місто розташоване на річці Біла в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Відстань до Краснодара — 90 км, до Майкопа — 12. Вузлова залізнична станція (Бєлорєченська) Північно-Кавказької залізниці на ділянці АрмавірТуапсе з відгалуженням електрифікованої гілки по долині річки Біла (через Майкоп) до селища Каменномостський.

В районі — бальнеокліматична курортна місцевість Великовєчне.

Історія[ред. | ред. код]

До другої половини XIX ст. на цьому місці знаходилось адигейське (черкеське) поселення Шитхала (Шитхьал - сучасна назва Бєлорєченська на адигейській мові). В 1860-х роках розпочинається активізація військових дій з боку Росії (див. Кавказька війна, Кавказьке мухаджирство).

Економіка[ред. | ред. код]

  • Хімічна промисловість: завод по виробництву фосфорних мінеральних добрив (належить ОАО "Єврохім")
  • Харчова промисловість: молочний завод, харчокомбінат.
  • Олієекстракційний завод.
  • Меблева і деревообробна промисловість.
  • Виробництво будматеріалів.
  • Підприємство залізничного транспорту.

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення

Рік 1959 1970 1979 1989 2000 2003
Населення (тис. чол.) 35,9 36,0 42,9 52,0 55,3 54,0

Велика частина населення — росіяни (65 %). Вірмени (бл. 25%), адигейці, турки месхетинці (біженці, зараз більшість виїхало в США), єзиди, курди, дагестанці (в осн. аварці), менгрели, осетини.

Уродженці міста[ред. | ред. код]

  • Ведутов Олексій Максимович (1901 — 24 липня 1920) — воїн Армії УНР, загинув у бою з більшовиками на території ЗУНР, повіт Збараж, м. Медин. Похований: ЗУНР, повіт Збараж, с. Токи.[1]
  • Валентин Русанцов (1939—2012) — митрополит, першоієрарх Російської православної автономної церкви.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Героїка. Краєзнавча експедиція: село Токи на Тернопільщині. Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.