Бібліографічний запис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бібліографі́чний за́пис — розгорнута бібліографічна характеристика видання (твору, документального джерела), в якій бібліографічний опис доповнений тими чи іншими елементами: заголовком, анотацією чи рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, бібліотечними шифрами зберігання тощо. Бібліографічний запис вважається найпоширенішою формою бібліографічної інформації. До складу бібліографічного запису входять заголовок бібліографічного запису і бібліографічний опис, доповнюваний класифікаційними індексами, наочними рубриками, анотацією, довідками про додаткові бібліографічні записи, датою завершення обробки документа і іншими відомостями. Ступінь повноти бібліографічного запису визначається цілями і задачами конкретної установи-укладача бібліографічної допомоги, що бібліографує. Для уніфікації складання бібліографічного запису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

В описах для бібліографічних покажчиків відбір елементів має особливе значення, оскільки кожен покажчик має особливості в цільовому й читацькому призначенні. Вибір першого елемента запису — важливе питання, оскіль­ки він впливає на організацію багатьох масивів документів і на їхні пошукові можливості. Перший елемент визначає місце будь-якого бібліографічного запису в алфавітних рядах ката­логів бібліотек, інформаційних видань, а також бібліографічних покажчиків. Тобто вибір першого елемента — це вибір голов­ної пошукової ознаки для того чи іншого документа. Уніфікація вибору першого елемента забезпечує сумісність різних видів і форм інформації (каталоги у вигляді картотек і книжкових видань, бібліографічні покажчики, реферативні видання тощо) і сприяє єдності пошуку в системі докумен­тальних комунікацій.

З погляду вибору першого елемента є два види бібліографічних записів: під заголовком і під на­звою. У першому випадку бібліографічний опис доповнюється: заголовком бібліографічного запису. Заголовок — це еле­мент бібліографічного запису, що розташовується попереду бібліографічного опису й призначений для впорядкування та пошуку бібліографічних записів. Він складається з однаково сформульованої основної частини, у разі необхідності допов­неної уточнювальними відомостями — ідентифікуючими оз­наками. Як ідентифікуючі ознаки можуть виступати дати, номери, назви місцевостей, назви спеціальностей тощо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з 2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).
  • Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги.-Харків:Основа,1992 .-160с.
  • Васильченко М.П., Кушнаренко Н.М., Мільман В.А. Бібліотечні фонди. — Харків: Основа, 1993. — 152 с. — ISBN 5-11-001085-4.
  • Антоненко І.П., Баркова О.В. Каталогізація електронних ресурсів : науково-методичний посібник. — К.: Нац. Б-ка України імені В.І. Вернадського, 2007. — 115 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-02-4608-9.