Бібліотека Залуських

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бібліотека Залуських бл. 1752 року
Бібліотека Залуських в 1800 році

Бібліотека Залуських (пол. Biblioteka Załuskich)  — перша публічна наукова бібліотека в Польщі, заснована в 1747 році у Варшаві братами Залуськими.

Історія[ред.ред. код]

8 серпня 1747 року з ініціативи братів Йозефа Анджея (1702-1774) та Анджея Станіслава (16951758) Залуських в будівлі Даниловичівського палацу була відкрита перша в Польщі публічна бібліотека, що стала однією з перших у світі публічних національних бібліотек. Видатні польські бібліофіли і вчені-просвітителі брати Залуські зібрали унікальну колекцію, яка навіть ще в якості особистої бібліотеки, комплектувалася виключно на науковій основі літературою з різних країн Європи.

Починаючи з 1742 року Ю. Залуський, один із засновників бібліотеки, працював над створенням національної бібліографії, яка називалася Bibliotheca Polona magna universalis і склала 10 рукописних томів.

Після смерті Йозефа Залуского в 1774 року бібліотека перейшла у власність держави, отримавши офіційний статус державної бібліотеки, і стала називатися Бібліотека Речі Посполитої імені Залуських. В 1780 року вийшла постанова Сейму Речі Посполитої про надання Бібліотеці Залуських права на отримання обов'язкового примірника всіх творів, що друкувалися в країні. Таким чином, бібліотека стала не тільки першою публічною бібліотекою в Польщі, але й прийняла на себе функції національної бібліотеки.

За багатством своїх фондів і за їхньою чисельністю Бібліотека Залуських могла зрівнятися з трьома найбільшими бібліотеками Європи того часу: Бібліотекою Британського музею в Лондоні, Національною бібліотекою Франції та Королівської бібліотекою в Мюнхені.

Після придушення в 1794 році повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка та взяття Варшави А. Суворовим, бібліотека, яка становила 400 000 томів, була оголошена власністю російського уряду і як військовий трофей перевезена до Петербурга. Ці фонди стали основою Імператорської публічної бібліотеки.

Російські автори XIX століття розглядали варшавський період Бібліотеки Залуських як передісторію Імператорської публічної бібліотеки в Петербурзі. В 1930-і роки основну частину фондів Бібліотеки Залуських було повернену польській стороні.

Під час Варшавського повстання 1944 року бібліотека була зруйнована нацистами. Збережену частину колекції (1800 рукописів і 30 тис. книжок) прийняла Національна бібліотека Польщі.

Література[ред.ред. код]

  • Jan Kozłowski, Szkice o dziejach Biblioteki Załuskich, Wr. i in. 1986
  • Heinz Lemke, Die Brüder Zaluski und ihre Beziehungen zu Gelehren in Deutschland und Danzig, Berlin 1958
  • Marian Łodyński, Z dziejów „Biblioteki Rzeczypospolitej Załuskich zwanej” w l. 1785-94, Warszawa 1935
  • Stanisław Roszak, Środowisko intelektualne i artystyczne Warszawy w połowie XVIII w. Między kulturą Sarmatyzmu a Oświecenia, Toruń 1997
  • Tadeusz Zarzębski, Biblioteka Rzeczypospolitej Załuskich zwana (Fakty z dziejów), „Rocznik Bibl. Nar.” 27/28:1991/92
  • Pamiątki dziejów Biblioteki Załuskich, opr. Joanna Płaza i Bożena Sajna, Biblioteka Narodowa, Warszawa 1997
  • Piotr Bańkowski, Ze studiów nad rękopisami byłej cesarskiej biblioteki publicznej w Petersburgu. Nakładem "Przeglądu Bibliotecznego", Kraków 1937