Бібліотека герцогині Анни Амалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бібліотека герцогині Анни Амалії
Herzogin Anna Amalia Bibliothek
Weimar HAAB[1]
Бібліотека герцогині Анни Амалії
50°58′43″ пн. ш. 11°19′56″ сх. д. / 50.97861111113877541° пн. ш. 11.33222222224977749° сх. д. / 50.97861111113877541; 11.33222222224977749Координати: 50°58′43″ пн. ш. 11°19′56″ сх. д. / 50.97861111113877541° пн. ш. 11.33222222224977749° сх. д. / 50.97861111113877541; 11.33222222224977749
Країна:  Німеччина[2]
Тип: дослідницька
Назва на честь: Анна Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Складова Класичний Ваймар і Klassik Stiftung Weimard
Розташування Веймар[2]
Адреса Ваймар, Тюрингія
Заснована 1691
Статус спадщини світова спадщина ЮНЕСКО
Сайт: klassik-stiftung.de/haab

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Зал рококо, фото 1990 року
Бібліотека на наступний день після пожежі, 2004
Новий читальний зал «Книжковий куб», 2006

Бібліотека герцогині Анни Амалії (нім. Herzogin Anna Amalia Bibliothek) — бібліотека у місті Ваймар (Тюрингія), заснована в 1691 році. Це найбільша у світі збірка, присвячена німецькій літературі. Бібліотека має велику кількість раритетів, унікальних видань та старовинних документів.

Історична будівля бібліотеки з її знаменитим залом в стилі рококо з 1998 року, разом з іншими історичними будівлями в німецькому Веймарі входить до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО .

Історія[ред. | ред. код]

Бібліотека була заснована в 1691 році, коли герцог Вільгельм Ернст вирішив зробити свою приватну бібліотеку загальодоступною. За наступні 30 років її фонди зросли до 30 000 томів.

Будівля бібліотеки спершу була приватним помешканням герцога Йоганна Вільгельма, після його одруження з палатинською графинею Доротеєю Сюзанною (1562-1569). Архітекторами були Ніколаус Громанн та після його смерті - Ергард фон Мерен. Назва "Зелений палацик" (нім. Grünes Schlößchen), можливо, виникла через оббитий міддю дах.

Бібліотека носить ім'я герцогині Саксонської Ваймарської і Айзенахської Анни Амалії (1739–1807), під час регенства якої в 1766 році бібліотека переїхала до "Зеленого палацу".

1797 року граф Карл Август доручив Йоганну Вольфгангу Гете опікуватися бібліотекою. Гете протягом 35 років до своєї смерті в 1832 році керував бібліотекою й збагатив її фонди до 120 000 томів, тож бібліотека вважалася однією з 12 найкращих бібліотек Німеччини.

Бібліотека є своєрідним символом періоду Ваймарської класики й досі є одним з найважливіших архівів цієї епохи німецької культури.

2 вересня 2004 році бібліотека сильно постраждала від пожежі, що виникла під час ремонтних робіт. Близько 50 000 томів було втрачено. а 65 000 томів пошкоджено. Завдяки зусиллям бібліотекарів вдалося відшукати на букіністичному світовому ринку велику кількість дублетів, які замінили втрачені книжки.

5 лютого 2005 року відкрився відділ вікритого доступу до літератури (нім. Freihandbereich), так званий Книжковий куб (Bücher-Kubus). де читачі безпосерердньо можуть працювати з 100 000 томами бібліотеки.

У 2006 році ваймарські архітектори проф. Гільде Барц-Мальфатті та проф. Кард-Гайнц Шмітц реалізували спорудження нового корпусу, який був відзначений Тюрингською державною премією з архітектури й міського будівництва.

Фонди бібліотеки[ред. | ред. код]

Близько 850 000 томів бібліотеки стосуються німецької літератури. Серед спеціальних колекцій варто виділити збірку Шекспіріани (10 000 томів), колекція видань Гетевського Фауста та літератури про Фауста (15 000 томів), колекція театральних програм Ваймара (1784-1966), 500 томів приватної бібліотеки Фрідріха Шиллера, колекція першодруків та літератури про Шиллера, нумізматична колекція (1140 томів), приватна бібліотека Фрідріха Ніцше (1100 томів), колекця видань Ніцше (6 000 томів)[3], "військова бібліотека (5 000 томів), першодруки німецької літератури (1 700 томів) та видання біблії, що належала особисто Мартіну Лютеру.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ISIL- und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattetДержавна бібліотека в Берліні, 2016.
  2. а б archINFORM — 1994.
  3. Бібліотека також веде повну бібліографію видань Ніцше та про Ніцше у всьому світі. Див. офіційний сайт в розділі "Колекції" (Sammlungen)

Література[ред. | ред. код]

  • Elise von Keudell: Goethe als Benutzer der Weimarer Bibliothek: ein Verzeichnis der von ihm entliehenen Werke, H. Böhlau, 1931 (репринт, Leipzig, 1982)
  • Aus der Geschichte der Landesbibliothek zu Weimar und ihrer Sammlungen: Festschrift zur Feier ihres 250jährigen Bestehens und zur 175jährigen Wiederkehr ihres Einzuges ins Grüne Schloss, hrsg. von Hermann Blumenthal, Jena: G. Fischer, 1941.
  • Erdmann von Wilamowitz-Moellendorff: Dreihundert Jahre Weimarer Bibliothek: eine Bibliographie zur Geschichte der Bibliothek der Deutschen Klassik und ihrer Bestände, Weimar, 1991, ISBN 3-7443-0103-6
  • Konrad Kratzsch, Siegfried Seifert: Historische Bestände der Herzogin Anna Amalia Bibliothek zu Weimar. Beiträge zu ihrer Geschichte und Erschließung, K. G. Saur, München 1992, ISBN 3-598-22085-5 (з бібліографією).
  • Michael Knoche (Hrsg.): Herzogin Anna Amalia Bibliothek. Kulturgeschichte einer Sammlung, Carl Hanser 1999, ISBN 3-446-19724-9
  • … auf daß von Dir die Nach-Welt nimmer schweigt: die Herzogin Anna Amalia Bibliothek in Weimar nach dem Brand, hrsg. von der Stiftung Weimarer Klassik und Kunstsammlungen und der Thüringischen Landeszeitung in Zusammenarbeit mit der Gesellschaft Anna Amalia Bibliothek e.V. [Red.: Iris Kolomaznik ...], Weimar 2004, ISBN 3-7443-0127-3
  • Konrad Kratzsch: Kostbarkeiten der Herzogin Anna Amalia Bibliothek Weimar, 3. durchges. Aufl. – Leipzig: Ed. Leipzig, 2004, ISBN 3-361-00412-8
  • Michael Knoche: Die Bibliothek brennt. Ein Bericht aus Weimar 2006, Göttingen: Wallstein Verlag.
  • Michael Knoche: Die Herzogin Anna Amalia Bibliothek in Weimar. Das Studienzentrum. Nicolai’sche Verlagsbuchhandlung, Berlin 2006, ISBN 978-3-89479-347-0
  • Die Herzogin Anna Amalia Bibliothek. Nach dem Brand in neuem Glanz. Im Auftrag der Klassik Stiftung Weimar hrsg. von Walther Grunwald, Michael Knoche und Hellmut Seemann. Mit Fotogr. von Manfred Hamm, Berlin: Meissner, 2007, ISBN 3-87527-114-9
  • Claudia Kleinbub, Katja Lorenz und Johannes Mangei (Hrsg.): Es nimmt der Augenblick, was Jahre geben. Vom Wiederaufbau der Büchersammlung der Herzogin Anna Amalia Bibliothek. Im Auftrag der Klassik Stiftung Weimar / Herzogin Anna Amalia Bibliothek, Göttingen, Vandenhoeck & Ruprecht 2007, ISBN 978-3-525-20851-9
  • Annette Seemann: Die Geschichte der Herzogin Anna Amalia Bibliothek. Frankfurt/Main und Leipzig, Insel Verlag 2007 (Insel-Bücherei 1293), ISBN 978-3-458-19293-0
  • Gerd Geburtig (Hrsg): Instandsetzungspraxis an der Herzogin-Anna-Amalia-Bibliothek in Weimar. Stuttgart, Fraunhofer IRB Verlag 2009, ISBN 978-3-8167-7998-8

Посилання[ред. | ред. код]