Біверит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Біверит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2][3] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Bvr-Cu[4] |
| Хімічна формула | Pb(Fe³⁺₂Cu)(SO₄)₂(OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 7.BC.10 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
Бівер[5], мідь[6] |
 Біверит у Вікісховищі | |
Біверит (рос. биверит; англ. beaverite; нім. Beaverit m) — мінерал, основний сульфат свинцю, міді, тривалентного заліза й алюмінію острівної будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Pb(Cu, Fe, Al)3[(OH)6|(SO4)2]. Містить (%): PbO — 33,71; CuO — 12,02; Fe2О3 — 18,08; Al2О3 — 3,85; SO3 — 24,18; Н2О — 8,16. Сингонія тригональна. Утворює землисті й пухкі маси. Характерні шестикутні мікроскопічні таблитчасті утворення. Густина 4,36. Колір бурий або жовтий. Зустрічається як вторинний мінерал в окиснених свинцево-мідних рудах.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Hudson-Edwards K. A. Comparison of the structures of natural and synthetic Pb-Cu-jarosite-type compounds // European Journal of Mineralogy — E. Schweizerbart, Elsevier Masson, 2008. — Vol. 20, вип. 2. — P. 241–252. — ISSN 0935-1221; 1617-4011 — doi:10.1127/0935-1221/2008/0020-1788
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Біверит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Біверит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Webmin [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.]
