Біглопопівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біглопопівці (попівці) — загальна назва старообрядців, які приймали священство, поставлене в панівній Православній церкві, але з тих чи інших причин перейшло до старообрядців (в термінології старообрядців, «бігле священство»).

Пізніше, в середині XIX століття терміном, у більш вузькому сенсі, стали називати меншу частину старообрядців, які не визнали законним прийняття митрополита Амвросія і продовжували приймати втікачів священиків.

Біглопопівці мають трьохчинную ієрархію, початок якої було покладено архієпископом Саратовським і Петровським Ніколою (Поздневим), у 1923-у який перейшов з обновленського розколу. Від архієпископа Ніколи отримали хіротонію й інші ієрархи колишньої «біглопоповської» церкви. Духовним центром вважається — Новозибков тому інколи віруючих які приймають цю ієрархію звуть — новозибківська згода, сама ж церква це Російська Древлеправославна Церква.

Див. також[ред.ред. код]