Біг на ультрамарафонські дистанції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бігун на трасі Бігхорн Трейл 50K Ран[en]

Біг на ультрамарафонські дистанції - (також називається ультрамарафон) - будь-який забіг на дистанцію більше, ніж традиційні 42,195 км

Зміст

Історія [ред.]

Згідно з Геродотом, грецький воїн Фідіппід (грец. Φειδιππίδης) [1] був гінцем, напередодні битви при Марафоні в 490 році до нашої ери, безуспішно посланим за підкріпленням з Афін до Спарти і подолавшим дистанцію 230 км менш ніж за два дні.

Види ультрамарафону [ред.]

Є два види ультрамарафонських змагань: на певну дистанцію, і на час (з переможцем, що пробігає найбільшу відстань). Основними дистанціями є 50 км, 100 км, 50 миль і 100 миль, хоча багато змагань проводяться на інших дистанціях. На 100 кілометрів ІААФ реєструє офіційний світовий рекорд. [2]

Інші змагання включають подвійний марафон, добовий біг та багатодобові пробіги, на 1000 миль або навіть більше. Формат цих змагань варіюється від одного або декількох кіл (деякі на 400-метровому колі чи коротше), зі стартом і фінішем в різних місцях, по пересіченій місцевості - рогейн. Багато ультрамарафонів, особливо трейл, мають серйозні перешкоди: негоду, перепад висот або пересічену місцевість. Багато з цих змагань проходять по бездоріжжю та гірськими стежками, деякі по шосе з твердим покриттям або бруківкою. Як правило, кожні 5-15 км є пункти обслуговування, де бігуни, крім їжі й питва, можуть також отримати медичну допомогу або взяти невелику перерву. Пробіги на час в діапазоні від 6, 12 і 24 годин до 3 і 6 діб. Як правило, проводяться на стадіоні або короткому колі, часто одна миля або менше[3]. ІАЮ (Міжнародна Асоціація ультрамарафону) організовує чемпіонати світу на різних дистанціях ультрамарафону, у тому числі 50 км, 100 км, 24 годин і більше. Ці заходи санкціоновані ІААФ, світовим керівним органом у легкій атлетиці. Багато країн світу мають свої власні ультрамарафонські організації, часто при федерації легкої атлетики цієї країни, або санкціоновані такими національними організаціями. Світові рекорди (на дистанціях, на час і вікові) реєструються ІАЮ.

Регіони [ред.]

Ультрамарафони проводяться в усьому світі і більш ніж 70000 чоловік пробігають ультрамарафон щороку.

Європа [ред.]

Ультрамарафон популярний в Європі, його походження можна простежити тут по ранніх ісландським сагам. Історія скороходів вікторіанської епохи у Великобританії також була задокументована. ІАЮ щорічно проводить чемпіонати Європи на 50 км, 100 км і 24 години. У Європі щороку проводиться понад 300 ультрамарафонів.

СРСР/СНД [ред.]

З 1974 р. в Одесі на початку квітня проводиться найстаріший в СРСР/СНД і один з найстаріших у світі нині існуючий ультрамарафон «100 кілометрів за 24 години по Поясу Слави»[4]

В. Деменев (Нитва, Пермська обл.) І С. Комісаренко (Тула) показали в одиночних забігах 264 і 266 км відповідно. Ткачук (Бровари) в 1985 пробіг 245 км. Це були сольні незмагальні забіги.

Перший в СРСР змагальний добовий пробіг відбувся в 1982 році в Москві. З 1984 року проводився в Одесі, в подальшому виріс до 1000 миль в 1997 році.

Росія [ред.]

З 1987 року на початку вересня в Ленінграді проводився «Випробуй себе», що включав напів-, марафон, 100 км і 24 години. До 2012 року збереглися «Випробуй себе» (тільки 100 км - Кубок Росії з бігу на 100 км.[5]) і «Доба бігом» в Москві (травень).

Україна [ред.]

У 1990-2001 в Одесі проводилося кілька альтернативних пробігів, в тому числі у 1996 році єдиний офіційний чемпіонат України з бігу на 100 км під егідою ФЛАУ. У 1997 році дистанції досягали 1000 миль. Зараз, в 2012, збереглися лише 100 км в Одесі, 24/12 годин в Києві та 24/48 у Вінниці (два останніх проводить марафонська команда Шрі Чінмоя). У 2011 А. Васютіна (Єсентуки) у Вінниці показала результат світового вікового рекорду (жінки 75 +).

Кожної весни в Тернополі проводять забіг на 100 км за 24 год. Забіг присвячений пам"яті воїнів УПА1[Джерело?].

Білорусь [ред.]

Єдині 100 км проходять в грудні у Молодечно (Мінська область)[6].

Молдова [ред.]

12/24 години (Кишинів) [7] (червень) почались з добової естафети в середині 1980-х.

Африка [ред.]

Кілька ультрамарафонів проходять в Африці. Південна Африка - господар найстарішого і найбільшого ультрамарафону світу, Марафон Комрадс[en] (90 км). Близько 12 тисяч бігунів стартують щороку (більше ніж 24 500 в 2000 році).

Також існує 56-кілометровий Марафон двох океанів[en] в Кейптауні в розпал південної осені, привертає близько 7000 бігунів. Марафон де Сабль[en] - 6-денний етапний пробіг, 250 км через пустелю Сахара в Марокко. Гонка Сахари в Єгипті, частина серії 4 Пустелі[en], щороку стартують близько 150 учасників з 30 країн світу. Існує також ультрамарафон 250 км через пустелю Наміб.

Азія [ред.]

Ультрамарафон став популярним в Азії недавно. Тайвань, Японія та Корея приймали у себе Чемпіонат Світу ІАЮ в останні кілька років. Перший ультрамарафон в Кореї відбувся в 2000 році. Перший ультрамарафон в Індії [1] був проведений в 2007 році в Бангалорі. Гобі Марш[8] вперше проведений в 2003 році на північному-заході Китаю і був першим ультрамарафоном Китаю. Сінгапур з 2008 року має нічний подвійний марафон (Сандаун марафон) [2]. З того часу дистанція збільшилася до 100 км в 2011 році. Непал приймає кілька ультрамарафонів, включаючи Аннапурна 100, Канченджанга ультрамарафон Трейл.[9] Перший з них відбувся в 2009 році. Старт у Пунлінь Базар (Phunlin Bazaar, біля Тапледжунга[en] в Непалі і кордону Сіккім, і Еверест Ультра. Монголія - господар щорічного ультрамарафону Від сходу до заходу в червні.

Австралія та Нова Зеландія [ред.]

Австралія [ред.]

В Австралії та Новій Зеландії проводиться близько 100 ультрамарафонів щорічно. Австралійський Уестфілд ультрамарафон[en], щорічний пробіг між Сіднеєм та Мельбурном, проводився в 1983 - 1991 роках. Грецький бігун Яніс Курос перемагав у ньому п'ять разів. Австралія також господар одного з найстаріших 6-денних пробігів[en] у світі, який проводився в Колаці[en] по 400-метровому колу в Меморіал сквер в центрі міста і став свідком багатьох епічних битв з моменту створення в 1984 році. Вдвадцяте пробіг відбувся 20-26 листопада 2005 року. Під час цього пробігу Курос побив існуючий світовий рекорд в шестиденному бігу, показавши 1036.851 км. Ультрамарафон узбережжя - Косцюшко[en], 246 км (153 милі) - ультрамарафон від узбережжя до вершини гори Косцюшко, найвищої гори в Австралії, був заснований 2004 року.

Нова Зеландія [ред.]

Перший ультрамарафон, що відбувся в Нової Зеландії, був 100 км по стадіону. 60 км Кеплер Челлендж[en] по Національному парку Фьордленд, проводиться з 1988 року і є одним з найпопулярніших в країні пробігів .

Антарктида [ред.]

Через логістику та екологічні проблеми в Антарктиді провели тільки жменьку ультрамарафонів, і транспортні витрати збільшують стартовий внесок до $ 14000 [10].

Ультрамарафони в Антарктиді: Остання пустеля[en], багатоетапний пробіг, і Антарктичний льодовий марафон[en] - марафон та 100-кілометровий біг.

Північна Америка [ред.]

Кілька сотень ультрамарафонів проводиться щорічно в Північній Америці. Одним з найпопулярніших є 100 миль західних штатів[en], найстаріший у світі 100-мильний трейл. Пробіг розпочався неофіційно в 1974 році, коли кінь місцевого вершника Горді Ейнслея[en] зашкутильгав під час 100-мильних перегонів Кубка Тівіса[en]. Горді вирішив продовжувати пішки, і фінішував за 23:47.

Одним з перших задокументованих ультрамарафонів в Північній Америці відбувся в 1926 році, як частина Центральноамериканських ігор[en]. Томас Зафіра і Леонсіо Сан-Мігель, індіанці племені тараумара, пробігли 100 км від Пачука до Мехіко за 9:37. У той час мексиканський уряд звернувся з пропозицією включити біг на 100 км до програми Літніх Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, проте з цих зусиль нічого не вийшло.

В 1928 році спортивний агент C. С. Пайл[en] організував перший з двох 3455-мильних пробігів Трансамерика[en] (спочатку вздовж шістдесят другої національної автостради з Лос-Анжелесу через Чикаго в Нью-Йорк; в 1929 в зворотному напрямку). Ані пробіг, ні супровід не мали фінансового успіху.

Починаючи з 1997 року, бігуни змагаються в бігу на 3100 миль самоперевершення, який оголошений як найдовший офіційний пробіг у світі. Вони пробігають понад 100 кіл довжиною 0,5488 милі (883 метра) щоденно навколо кварталу в Ямайка, Куїнс[en][11].

У квітні 2006 року Американською Асоціацією ультрамарафону (AUA) був створений Зал слави американського ультрамарафону. Кандидати в Зал слави вибираються з сучасних американських ультра, починаючи з 30 мильного пробігу організованого Клубом New York Road Runners[en] в 1958 році. Першими лауреатами були Тед Корбіт[en], колишній член олімпійської збірної США, переможець вищезгаданого пробігу (3:04.13) і один з засновників Road Runners Club of America[en], та Сандра Кідді, яка залишила ультра кар'єру у віці 42 років зі світовим рекордом на 50 кілометрів (3:36.56), і встановила кілька рекордів США і світу на ультрамарафонскіх дистанціях.

Південна Америка [ред.]

Ще менше ультрамарафонів у Південній Америці. Джунглі Ультра[en] - багатоденний етапний пробіг через тропічні ліси Амазонки в Перу. Дистанція 230 км, найдовший етап - 90 км після 4-го дня. Учасники біжать на повному самозабезпеченні (воду, їжу, гамаки і аптечки першої допомоги несуть з собою). Існує також пробіг по пустелі Атакама, ще один багатоденний етапний пробіг на 260 км.

Список ультрамарафонів [ред.]

Світові або національні чемпіони/рекордсмени [ред.]

  • Томое Абе[en], рекордсменка світу на 100 км (6:33.11)
  • Супраба Бекйорд[en], рекорд на 3100 миль
  • Берсеш, Едіт, екс-рекордсменка світу на 24 години по стадіону, більшість рекордів Угорщини
  • Тед Корбіт[en], «батько американського ультрамарафону»; член олімпійської команди США (1952), колишній рекордсмен світу на різних дистанціях
  • Брюс Фордайс[en], дев'ятиразовий переможець The Comrades[en]; рекорд Африки на 100 км (6:25.07)
  • Серж Жирар[en], рекордсмен транс-США[en] (4597 км - 1997) , транс-Південної Америки (5235 км - 2001), транс-Африки (8295 км - 2003 / 2004) і транс-Євразії (19097 км - 2005/2006)
  • Воллі Хейворд[en], неодноразовий переможець The Comrades, Лондон-Брайтон, багатьох інших ультрамарафонів, кілька світових рекордів у минулому.

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

  • probeg.org
  • parsec-club.ru
  • IAU ІАЮ (Міжнародна Асоціація ультрамарафону)(англ.)
  • Beyond Marathon – Інформація, календар і карти маршрутів ультрамарафону по всьому світу(англ.)
  • TheUltraMarathon.com – Міжнародні веб-посилання та Галерея мистецтв ультрамарафону Роберта Оркатта(англ.)
  • RealEndurance.com – Списки результатів ультрамарафону за весь час(англ.)
  • ULTRAmarathonRunning.com Глобальний календар подій та змагань ультрамарафону(англ.)
  • The Ultramarathon Store – Календар змагань ультрамарафону у Північній Америці(англ.)
  • Multidays.com – Новини багатоденних пробігів та ультрамарафону з усього світу|(англ.)
  • Ultralegends – Історії ультрамарафону зі всього світу і впродовж століть(англ.)

Виноски [ред.]

  1. ↑ «Геродот, "История". Книга VI. Эрато.». 
  2. ↑ iaaf.org – 100 Kilometres Records(англ.)
  3. ↑ Якщо коло коротше 1 км, напрямок бігу змінюється кожні 2-4 (іноді 6 годин)
  4. ↑ http://www.100km.odessa.ua/ Сайт пробігу
  5. ↑ «Испытай себя»
  6. ↑ Календар 2011 Республіканської Ради клубів любителів бігу РБ »клуб любителів бігу «Вікторія
  7. ↑ running.org.md (Головна)
  8. ↑ Gobi March (China) 2011 Official Website(англ.)
  9. ↑ змагання, багато ультрамарафонів в таких екзотичних місцях не є змаганнями
  10. ↑ Antarctic Ice Marathon Registration(англ.)
  11. ↑ About the 3100 Mile Race|Sri Chinmoy Marathon Team 3100 Mile Race. 3100.srichinmoyraces.org (2010-07-20)(англ.)


Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біг_на_ультрамарафонські_дистанції&oldid=12305348