Біекситон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біекситон — квазічастинка в кристалі, зв'язаний стан двох екситонів.

Біекситони виникають завдяки обмінній взаємодії між електронами та дірками екситонів, аналогічно тому, як утворюється молекула водню.

Біекситони спостерігалися в CdS, ZnSe, ZnO і CuCl. Випромінювання з біекситонних станів утворює окрему спектральну лінію, яка з'являється тільки при інтенсивному збудженні кристалу, тоді коли густина екситонів у ньому висока.



Квазічастинки
Біекситон | Дірка | Куперівська пара | Магнон | Орбітон | Плазмон | Поляритон | Полярон | Фазон | Флуктуон | Фонон | Екситон | Електрон | Ротон