Бійня у школі Колумбайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Меморіал загиблим у шкільній бібілотеці Колумбайн

Бійня у школі Колумбайн (англ. Columbine High School massacre) — масове вбивство у середній школі Колумбайн, штат Колорадо, одне з найбільших вбивств у школах США. 20 квітня 1999 року двоє учнів школи Дилан Кліболд та Ерік Гарріс із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей та поранили ще 21 інших, після чого вчинили самогубство. Трагедія у Колумбайн набула широкого резонансу у суспільстві й викликала суперечки про необхідність посилення контролю над вогнепальною зброєю у США. У центрі суспільної уваги опинились також питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур тощо.

Підґрунтя трагедії[ред.ред. код]

Ерік Гарріс і Дилан Кліболд були досить непримітними учнями у школі Колумбайн. Обидва мали доволі високий рівень інтелекту, добре навчалися, але протягом довгого часу були об'єктом цькування з боку більш популярних та сильніших учнів. До скоєння цього злочину Гарріс і Кліболд вже притягалися до відповідальності за дрібну крадіжку електронного обладнання, але суд обмежився умовними термінами покарання. Обидва хлопці захоплювалися комп'ютерною грою Doom і на вебсайті створеному Еріком Гаррісом як додаток до гри, обидва висловлювали свої думки і наміри, зокрема стосовно ненависті до школи Колумбайн і погрози щодо певних учнів. Захоплення культом насильства та відверте презирство до норм суспільної моралі обидва учні неодноразово висловлювали на відео, а також у шкільних творах, які залишилися поза увагою адміністрації школи та батьків. Численні погрози на адресу інших учнів та скарги інших батьків у поліцію теж були проігноровані. Задуми скоїти масове вбивство у школі Колумбайн обидва учні методично підготовлювали протягом довгого часу, розробляли плани, готували зброю, тренувалися з її використання. У журналах майбутня бійня порівнювалася із терактом в Оклахомі та пожежою у секті Гілки Давидової у Техасі, які сталися 19 квітня. Дата стрілянини співпала із днем народження Адольфа Гітлера, однак, злочинці планували напад днем раніше і тільки через технічні проблеми із вибухівкою та намір придбати більше боєприпасів вирішили відкласти на 20 квітня.[1]

Перебіг подій[ред.ред. код]

План школи під час подій 20 квітня 1999 року

Основною метою злочинців було вбити якомога більше людей у школі, тому 20 квітня 1999 року об 11:10 ранку у студентській їдальні вони залишили два саморобних вибухових пристрої. Якби пристрої вибухнули за їхнім планом під час обідньої перерви, кількість загиблих у школі сягнула б декількох сотень. Вибуху однак не сталося і Кліболд і Гарріс повернулися до школи і відкрили вогонь по учнях. Перші жертви загинули у коридорах та перед входом до школи. Більшість, однак спочатку не сприйняли стрілянину серйозно і вважали, що студенти старших класів знімали фільм або використовували спеціальні ефекти, які нагадували постріли та вибухи.

Тим часом Гарріс і Кліболд продовжували йти коридорами школи і стріляли без розбору по учнях та вчителях школи. У коридорі школи був смертельно поранений черговий учитель, який намагався врятувати учнів, які в паніці розбігалися по класах та коридорах. Об 11:29 стрілянина продовжилася у бібліотеці, де Кліболд і Гарріс сміючись та глузуючи з поранених та переляканих учнів полювали на тих, хто ще залишився живий. Через розбите вікно бібліотеки вогонь також вівся по учнях які втікали зі школи, а також по поліцейських які прибували на місце злочину. У бібліотеці вони також підірвали декілька невеликих вибухівок, щоб виманити інших учнів зі своїх схованок. Загалом за 7 хвилин перебування у бібліотеці Гарріс і Кліболд вбили 10 учнів і поранили ще 12 інших. 32 іншим однак вдалося врятуватися.

Принаймні двох учнів вбивці залишили живими. Ще до початку вбивств, одному з друзів Гаріс наказав повертатися додому і не йти до школи, іншому вже під час стрілянини в бібліотеці Кліболд дозволив втекти. Об 11:44 Кліболд і Гарріс увійшли до шкільної їдальні, де намагалися знову підірвати вибуховий пристрій, який не спрацював раніше. Із застосуванням іншої вибухівки їм вдалося частково підірвати один з пристроїв і в їдальні спалахнула пожежа. Близько 12:05 двоє вбивць повернулися до біблітеки, звідки почали стріляти по поліцейських, що оточували школу. О 12:08 згідно з планом, Гарріс і Кліболд застрелилися у бібліотеці. Лише за 46 хвилин стрілянини від куль загинуло 12 учнів та 1 вчитель, 24 інших отримали різні ступені поранення.[1]

Наслідки[ред.ред. код]

Бійня у школі Колумбайн виявилася справжнім шоком для усього американського суспільства. Зразу після оприлюднення даних про вбивць та обставин трагедії у Колумбайн почалися пошуки причин та можливих винуватців трагедії. Під час жвавого обговорення цієї події у пресі висувалося декілька теорій, які на думку оглядачів могли спонукати зовні нормальних учнів із порядних, заможніх сімей до дакого злочину. Серед причин оглядачі вказували на постійне цькування та приниження, яке стало нормою у школі, а також на фільми, музику і особливо комп'ютерні ігри, такі як Doom, які пропагували культ насилля у суспільстві. Інші оглядачі вказували на відчуження хлопців від норм суспільної моралі, антисоціальну поведінку, цинізм, які опинилися поза увагою батьків, адміністрації школи та поліції. Як один із мотивів злочину також розглядалося вживання Гаррісом антидепресивних препаратів, які могли за певних обставин призвести до невмотивованого сплеску агресії. У результаті розслідування, психіатри, однак, визначили що Ерік Гарріс страждав на клінічну психопатію, а Дилан Кліболд мав глибоку депресію і можливо опинився під впливом Гарріса, який був основним організатором бійні. Сучасний аналіз подій відкидає цькування і приниження, як основні мотиви злочину, натомість психічні розлади та глибоко вкорінена антисоціальна поведінка, комплекс вищевартості, на думку спеціалістів, стали основними причинами агресії.[2]

Після подій у Колумбайн у більшості шкіл США було вжито декілька основних заходів, спрямованих на запобігання агресії серед учнів. Зокрема, багато шкіл посилили заходи безпеки, були встановлені додаткові металошукачі, камери стеження, задіяні додаткові сили поліції та служби безпеки. Після трагічних подій у Колумбайн почали вживатися енергійніші заходи для припинення цькування учнів, випадки погроз та застосування зброї здебільшого отримували негайну, а часом і диспропорційну реакцію з боку адмністрації та поліції. Незважаючи на доступність зброї для вбивць у Колумбайн, та заклики посилити контроль над над її розповсюдженням у США, спроби обмежити продаж вогнестрільної зброї виявилися невдалими, здебільшого через великий вплив про-збройного лобі в країні.[3]

Значення[ред.ред. код]

Події у школі Колумбайн привернули неабияку увагу громадськості і зокрема, кримінологів, психіатрів, письменників та режисерів. Друком вийшло декілька книг, які професійно та докладно аналізували події та мотиви бійні у середій школі. Серед декількох фільмів та телевізійних програм про ці трагічні події найбільш значимим став документальний фільм Майкла Мура «Боулінг для Колумбайн», який отримав числені міжнародні нагороди, зокрема премію Оскара у 2002 році. У 2005 році також вийшла ролева комп'ютерна гра Super Columbine Massacre RPG!, яка відтворюівала події у школі Колумбайн. Реакція на гру була здебільшого негативною: критики звинувачували авторів у тривіалізації людської трагедії у Колумбайн.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


США Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.