Білан Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білан Руслан Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 30 квітня 1986(1986-04-30)
Охтирка
Смерть 9 серпня 2014(2014-08-09) (28 років)
Степанівка, Шахтарський район
Поховання Охтирка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 91 ОПОЗ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білан.

Русла́н Микола́йович Біла́н (1986—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народтвся 1986 року в місті Охтирка (Сумська область). Закінчив 11 класів, автошколу, здобув посвідчення водія. Пройшов строкову службу, після якої залишився за контрактом.

Старший водій понтонного взводу, 91-й інженерний полк. Кілька разів брав участь у розмінуванні набоїв, що лишилися з часів Другої світової війни.

26 березня 2014-го із складом частини передислокований у Луганську область. У травні та липні побував вдома у відпустках.

9 серпня 2014 року вести бойову машину мав інший боєць, однак знітився та відмовився, за кермо сів Руслан. Загинув біля села Степанівка при танковому обстрілі терористами із засідки українських вояків.

Вдома залишилися мама Надія Василівна, дружина Ольга та двоє дітей — Ростислав 2012 і Валерія 2013 р.н.

Похований в Охтирці на Центральному кладовищі.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 16.
  • почесний громадянин Охтирки (посмертно)
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[1]
  • в охтирській військовій частині А0563 відкрито «Стіну пам'яті», присвячену героям, які віддали життя за Україну. Серед них й ім'я Руслана Білана.[2]
  • 2019 року в Охтирці відкрили пам'ятник саперам — серед них й Руслан Білан.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
  2. ↑ Герої не вмирають! В охтирській військовій частині відкрили «Стіну пам'яті». Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  3. ↑ В Охтирці відкрили пам'ятник саперам

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білан_Руслан_Миколайович&oldid=42203620