Біленьке (Запорізький район)

село Біленьке
	Садиба родини Миклашевських в селі Біленьке (1889)Садиба родини Миклашевських в селі Біленьке (1889)
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Запорізький
Громада	Біленьківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA23060010010065997
Облікова картка	Біленьке
Основні дані
Перша згадка	1770
Населення	4977
Площа	81,74 км²
Густота населення	60,88 осіб/км²
Поштовий індекс	70441
Телефонний код	+380 612
Географічні дані
Географічні координати	47°37′26″ пн. ш. 35°02′46″ сх. д. / 47.62389° пн. ш. 35.04611° сх. д.Координати: 47°37′26″ пн. ш. 35°02′46″ сх. д. / 47.62389° пн. ш. 35.04611° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	17 м
Водойми	р. Дніпро
Відстань до; обласного центру	25 км
Відстань до; районного центру	25 км
Місцева влада
Адреса ради	Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Центральна, 20
Карта
	Біленьке
	Біленьке
Мапа
	Біленьке у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біленьке.

Біле́ньке — село в Україні, адміністративний центр Біленьківської сільської громади Запорізькому районі Запорізької області. Населення становить 4976 осіб. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Біленьківська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Біленьке розташоване на правому березі Каховського водосховища (Дніпро), за 25 км на південь від обласного центру. Вище по течії примикає село Біленьке Перше, нижче за течією — село Червонодніпровка (за 7 км). Селом тече струмок із загатою. Через село пролягає автошлях обласного значення Т О080789 Запоріжжя — Біленьке.

Історія[ред. | ред. код]

На околицях села є декілька курганів, у яких виявлено поховання доби бронзи (II — початок І тисячоліття до н. е.), скіфського часу (V—IV століття до н. е.) та кочівників (X—XII століть н. е.). В одному з скіфських поховань, у так званій Товстій Могилі, знайдено золоті та срібні прикраси, а також бронзові наконечники стріл.

Село засноване у другій половині XVIII століття поблизу річки Біленької, від якої і пішла назва поселення. Вперше село згадується в документах за 1770 рік, де говориться про розподіл військових повинностей серед запорізького козацтва Давнє козацьке село Біленьке входило до Кодацької паланки.

1780 року землі ліквідованої Запорозької Січі, розташовані навколо Білої гори, Катерина II віддала у рангову дачу генерал-фельдмаршалові графу Каменському. Після розмежування, проведеного 1784 року, за Біленьким записано близько 14 тис. десятин землі. Для їх обробки потрібна була робоча сила, і поміщик купував кріпаків у північних губерніях, переселяючи їх до Біленького. Водночас він скуповував і освоював нові й нові землі, проте невдовзі мав уже 20 тис. десятин.

На початку 1802 року село разом з землями і людьми придбав поміщик Міклашевський. Відчуваючи нестачу робочих рук, він купив 495 кріпаків і перевіз їх з Комишів Полтавської губернії до Біленького. Поміщик оселяв на своїх землях також кріпаків-втікачів та козаків, поступово покріпачуючи їх.

Розташоване на мальовничому березі річки Дніпро, село швидко розросталося. Замість однієї вулиці, що була на початку XIX століття, у 1850-х роках тут з'явилось 3: Старий Базар, Озерка та Козача. На цих вулицях стояли здебільшого бідні хати-мазанки під очеретяними стріхами. Проте хати були старанно побілені, віконниці розмальовані рослинним орнаментом, і село мало більш-менш привабливий вигляд. У кожному дворі — вишневі садочки, над якими високо піднімалися могутні крони диких груш. Характерною оздобою кожної хати були рушники, якими прикрашали ікони, вікна чи просто вішали на стінах. Стіл та вербові лави вздовж стін — оце й уся обстановка. Лави служили водночас і ліжком для дорослих, діти ж спали на печі.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1208 осіб (608 чоловічої статі та 600 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств, існували православна церква, училище та 2 заводи^[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Біленської волості, мешкало 1536 осіб, налічувалось 307 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська лікарня, 3 лавки та цегельний завод^[3]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3253 осіб (1610 чоловічої статі та 1643 — жіночої), з яких 3221 — православної віри^[4].

У 1908 році^[5] населення зросло до 3610 осіб (1823 чоловіки та 1787 — жінок), налічувалось 540 дворових господарств.

У лютому 2015 року в Біленькому невідомими розтрощено пам'ятник Леніну^[6].

15 липня 2016 року село набуло статусу адміністративного центру Біленьківської сільської громади, шляхом об'єднання Біленьківської, Лисогірської та Мар'ївської сільських рад Запорізького району.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, село у складі новоутвореного Запорізького району.

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та російське вторгнення в Україну (з 2022)

7 жовтня 2023 року, о 8:00, російські окупанти атакували з РСЗВ касетними снарядами село Біленьке. Внаслідок удару загинула жінка, ще дві людини отримали поранення. Руйнувань зазнали 5 приватних будинки та господарчі будівлі^[7]. Станом на 12:00 стало відомо ще про одну загиблу людину, яку знайшли рятувальники під уламками^[8].

28 грудня 2023 року, об 11:40, російські окупанти здійснили обстріл з артилерії берегової лінії річки Дніпро в районі села Біленьке, внаслідок якого загинуло двоє цивільних та троє поранених^[9].

7 березня 2024 року окупанти здійснили артилерійський обстріл села Біленьке. Внаслідок ворожих ударів одна людина отримала поранення^[10].

Економіка[ред. | ред. код]

Перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон»

15 червня 2017 року за участі прем'єр-міністра України відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального терміналу компанії «Нібулон». Вартість будівництва комплексу становила близько 500 млн грн. Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» в Запорізькій області побудовано за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку.

Побудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних світових виробників, зокрема Іспанії (SYMAGA SA), Великої Британії (TELESTACK Ltd.), Швейцарії (BUHLER GmBh), США Mathews Company, Литви (UAB Liucija), Данії (Cimbria Unigrain A/S, FOSS ANALYTICAL AB), Німеччині (PFEUFFER GmbH), Нідерландів (Precia SA) тощо.

Обсяг зберігання зерна в терміналі — 77 тис. тонн, добова потужність сушарок складає 4 тис. тонн, добова потужність по відвантаженню на водний транспорт — 12 тис. тонн. Загальна потужність комплексу з відвантаження — 716,8 тис. тонн/рік.

Перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон» в Біленькому забезпечує робочими місцями близько 120 осіб, а також значно скорочує витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції. Завдяки роботі цього підприємства плече доставки сільськогосподарської продукції скорочується в 3-4 рази (не потрібно буде возити продукцію на відстань 300—400 км) і зникне необхідність аграріям використовувати великовантажні автомобілі. Це дозволить також і розвантажити автошляхи на 12,5 тис. вантажівок^[11]

Через місяць з початку роботи перевантажувального терміналу було відвантажено понад 5 тисяч тонн зерна^[12].

«Теплиця-агро», ПП.
«Бліц», ТОВ.
«Бакай-агро», ТОВ.
Біленьківська виправна колонія № 99.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Школа.
Вечірня школа.
Будинок культури.
Біленьківська дільнична лікарня.
Біленьківська музична школа.

Особистості[ред. | ред. код]

Уродженці села:

Василенко Андрій Овер'янович (1891—1963) — український учений у галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування, академік Академії наук Української РСР.
Максименко Федір Пилипович (1896—1983) — бібліограф-енциклопедист.
Мариничева Олена Владиславівна (нар. 1954) — російська перекладачка і журналістка
Хижняк Андрій Андрійович (1915—1990) — український географ, педагог.