Біле Ікло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Біле Ікло» (англ. White Fang) - пригодницьке оповідання Джека Лондона, головним героєм якого є вовк на призвисько Біле Ікло. Уперше твір опубліковано в кількох номерах журналу «The Outing Magazine» із травня по жовтень 1906 року. Оповідь ведеться про долю прирученого вовка під час золотої лихоманки на Алясці наприкінці 19 століття. Значну частину історії показано очами тварини — зокрема, самого Білого ікла. Повість зображає різне ставлення людей до тварин, добро і зло. Біле Ікло багато чого зазнав - і побоїв, і ласки..

Примітки[ред.ред. код]