Білий гриб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білий гриб
Плодове тіло білого гриба
Плодове тіло білого гриба
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Болетус (Boletus)
Вид: Білий гриб
Біноміальна назва
Boletus edulis L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Boletus edulis
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36056
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Boletus edulis

Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви - гриб справжній, правдивий, правдивець, дубрівник, щирак, білас, біляк). Гриб родини болетових — Boletaceae.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) - світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Найкращий з відомих їстівних грибів. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку.

Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39 %), жири (0,40 %), цукри та інші вуглеводи (2,72 %), фібрин (1,01 %), алкалоїд герцинін (властивий також столовим бурякам), зола (0,95 %), ароматичні речовини тощо.

Вживають при стенокардії, туберкульозі, зниженні загального тонусу, проти пухлин. В народній медицині екстрактом із плодових тіл білого гриба змащують обморожені частини тіла для прискорення їхнього загоювання[1].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Найбільший білий гриб, знайдений в Україні, вагою 2 кг 850 г. Зірвала його Данилюк Ніна Феодосіївна на Волині, у Смідинському лісі, у 2000 р.

Найбільшого білого гриба в Україні – вагою 2,850 кілограма – зірвала на Волині, у Смідинському лісі Старовижівського району, ковельчанка Ніна Феодосіївна Данилюк 20 серпня 2000 року. Величезний гриб не поміщався у відрі: його шапка по окружності мала 94 сантиметри, а ніжка – майже 40 сантиметрів. [2][3][4]

Чистого білого гриба вагою 2 кілограми зірвав мешканець Любешова Копанчук Михайло Пилипович за селом Воля Любешівська Волинської області 7 жовтня 1992 року. Шапка гриба мала діаметр 34 сантиметри.[5]

Найраніше білого гриба в Україні зірвали 6 травня (2008 року) в молодому сосновому лісі у селі Люб'язь На Волині, а найпізніше - 29 грудня (1974 року) на Житомирщині[3].

На білого гриба схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.

Білий гриб (боровик); широко розповсюджений в Українських Карпатах.

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
  2. Петро Кравчук. Книга рекордів Волині. – Любешів, "Ерудит", 2005. ISBN 966-361-079-4.
  3. а б Кравчук П. А. Книга рекордів природи. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 336 с. ISBN 978-966-361-642-1. , с. 119
  4. Петро Кравчук. Який він – наш цар-гриб? Газ. "Волинь", 24 жовтня 2013 р., с. 12.
  5. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 33

Література[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979.
  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Васильков Б. П. Белый гриб: Опыт монографии одного вида. — М.—Л.: «Наука», 1966.