Білий птах з чорною ознакою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білий птах з чорною ознакою
White Bird with Black Mark.jpg
Жанр Художній
Режисер Юрій Іллєнко
Сценарист Юрій Іллєнко
Іван Миколайчук
У головних
ролях
Лариса Кадочникова
Іван Миколайчук
Богдан Ступка
Оператор Вілен Калюта
Художник Анатолій Мамонтов
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість  93 хв.
Країна  СРСР
Рік  1970
IMDb ID 0165636

«Бі́лий птах з чо́рною озна́кою» — український художній фільм режисера Юрія Іллєнка відзнятий 1970 року на кіностудії імені Довженка. Українське поетичне кіно.

Історія[ред.ред. код]

2011 року в статті «Фільм як результат чаклунства» (до 40-річчя виходу фільму на екран) кінокритик Лариса Брюховецька відзначила, що «як стверджують Марія Євгенівна Миколайчук та Лариса Кадочникова, ідея фільму належала Іванові Миколайчуку. Влітку 1969 року сценарій фільму був готовий. У № 5 за 1971 рік (у лютому) польський журнал Ekran, який регулярно писав про події в українському кіно, повідомив, що зйомки фільму вже завершено і відбулися його перші покази — на кіностудії та в московському Будинку кіно і що його прийняли з ентузіазмом, визнавши одним з найвидатніших творів радянського кіно останніх років».[1]

Сюжет[ред.ред. код]

У центрі розповіді — бідна й багатодітна буковинська родина. Розійшлися шляхи синів Леся Дзвонаря: старший іде до Червоної Армії, середній — в ліс, до УПА, молодший — залишається осторонь. Але не раз зустрінуться вони і не раз перетнуться їх долі — то в коханні, то в горах зі зброєю в руках. Події фільму відбуваються у 1937-47 р.

Акторський склад[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

  • Музика у виконанні народного оркестру села Глиниця Кіцманського району[2].
  • Під час фільму декілька разів звучить уривок з української народної пісні (музична тема головного героя): «Причисавси, прилизавси, в білі штани вбравси, як увидів дівчиноньку на дорозі…».

Нагороди[3][ред.ред. код]

Зі статті Лариси Брюховецької «Фільм як результат чаклунства»: «„Білий птах з чорною ознакою“ купили чимало країн, він здобув різні міжнародні нагороди: премію „Срібні сирени“ в Соренто, Італія, гран-прі „Золота пектораль шаха Ірану“ МКФ в Тегерані, дипломи МКФ у Сан-Франциско, Бєлграді, Токіо, Сіднеї, Мельбурні та ін.».[1]

Технічні дані[ред.ред. код]

Фільм знімався на кольорову широкоформатну плівку 70 мм. Вийшов у прокат :

  • на широкоформатній плівці 70 мм ORWO,(формат 2,2:1) з 6 канальним стереозвуком — магнітна фонограма, 11 частин — 6 роликів.
  • на 35 мм плівці з монозвуком 11 частин (формат 1:2.35 та 1:1,37 оптичний друк),
  • на 16 мм плівці, монозвук, 1,34:1 (оптичний друк).

Критика[ред.ред. код]

„«Білий птах...» тогочасні зарубіжні критики порівнювали з майстерно виписаною фрескою, у якій є багаті, барвисті національні строї, архітектура, музика, танець, живопис, різьблення, народні пісні й поезія. Він зітканий з історичної правди і творчої фантазії, з любові й болю за українців, які на рідній землі були позбавлені безжурно-щасливого життя.

«Білий птах з чорною ознакою», як справжній класичний твір, залишається і сьогодні вражаючим і свіжим, як і сорок років тому!

... як справжній класичний твір, він відкриває нові й нові смисли...“
— Лариса Брюховецька[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Фільми Це незавершена стаття про український фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.