Білик Василь Степанович
| Василь Білик | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
15 серпня 1992 Київ  Україна |
| Смерть |
26 липня 2014 (21 рік) передмістя Луганська Луганська область Україна |
| Поховання | Івано-Франківськ |
| Громадянство |
Україна |
| Псевдо | Гуцул |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Васи́ль Степа́нович Бі́лик (15 серпня 1992, Київ — 26 липня 2014, передмістя Луганська, Україна) — український військовик, вояк батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Загинув у ході війни на сході України у передмісті Луганську. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис[ред. | ред. код]
Василь Білик народився в місті Києві. Навчався в Городенківській ЗОШ № 1, після 9-го класу — в Прикарпатському військово-спортивному ліцеї.
З 14 грудня 2013 року був учасником подій на Євромайдані в м. Києві, перебував у 11-й сотні «Самооборони»[1].
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Похорон Василя Білика |
|
|
Володимир з Айдару про вбитого Василя Білика |
|
|
Айдарівець Василь Білик прощається з нами... |
Після повернення з Майдану записався добровольцем у батальйон «Айдар» і був скерований у Луганську область.
Загинув унаслідок поранення в голову 26 липня 2014 року в боях антитерористичної операції на Луганщині.[2]
Похований з військовими почестями 29 липня 2014 року в Меморіальному сквері м. Івано-Франківська[3]. Залишилася 2-річна донька.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
28 червня за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Петро Порошенко нагородив Василя Білика орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- у травні 2015 року в Городенківській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Василю Білику.
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Івано-Франківську поховали 21-річного бійця «Айдару» Василя Білика. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2015.
- ↑ «Я так просила сина берегти себе…». newspaper Galicja (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
- ↑ Пам'яті воїна присвячується. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія загиблого 22-річного героя з «Прикарпаття». Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
- В зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» Василь Білик. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- Загиблого бійця батальйону «Айдар» Василя Білика поховають у Меморіальному сквері Івано-Франківська. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- В Івано-Франківську похоронили 21-річного бійця «Айдару». Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- Президент нагородив посмертно 4 прикарпатських бійців". Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- Василю Білику відкрито меморіальну таблицю [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 15 серпня
- Народились 1992
- Померли 26 липня
- Померли 2014
- Поховані в Івано-Франківську
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Києва
- Померли в Луганській області
- Поховані в меморіальному сквері Івано-Франківська