Біллі Джо Армстронг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біллі Джо Армстронг
Billie Joe Armstrong
фотографія
Біллі Джо в Кардіфі
Основна інформація
Дата народження 17 лютого 1972(1972-02-17) (42 роки)
Місце народження Родео, Каліфорнія
Роки активності від 1987
Країна США США
Професія музикант, композитор, співак, гітарист
Інструменти гітара, фортепіано, бас-гітара, губна гармошка, мандоліна, барабани, саксофон, банджо
Жанр панк-рок
поп-панк
альтернативний рок
нью-вейв
гаражний рок
Лейбл Reprise Records
Lookout! Records
Adeline Records
BillieJoeArmstrong.org (англ.)

Біллі Джо Армстронг (англ. Billie Joe Armstrong; народився 17 лютого 1972 року в Родео, Каліфорнія) — вокаліст, головний поет і гітарист панк-рок тріо Green Day. Також він є гітаристом і вокалістом панк-рок гурту Pinhead Gunpowder і співає в гурті Foxboro Hot Tubs. Він був вокалістом нью-вейв гурту The Network.

Раннє життя[ред.ред. код]

Біллі Джо народився й виріс у Родео, Каліфорнія, місті, що знаходиться за 40 км від Оукленда. Він був наймолодшим з 6 дітей.[1] Його батько, Енді Армстронг,[1] був джаз-барабанщиком і водієм вантажівки в компанії Safeway. Він помер від раку 10 вересня 1982 року, коли Біллі Джо було 10 років.[1] Пісня Wake Me Up When September Ends присвячена його батькові. Біллі має 5 братів і сестер: Девіда, Алана, Марсі, Холлі та Анну Армстронгів. Його мати Оллі працювала в Rod's Hickory Pit.[1] Перший виступ Біллі Джо Армстронга та Майка Дернта відбувся в Rod's Hickory Pit.

Біллі Джо зацікавився музикою з раннього дитинства. Він навчався в початковій школі Oakland's Hillcrest, де вчитель заохотив його записати пісню під назвою Look For Love, коли Біллі було 5, пісню записано під лейблом Fiat Records.[2][1] Після смерті батька мати вийшла заміж за чоловіка, якого діти зневажали, що примусило Біллі Джо заглибитися в музику. Армстронг присвятив йому пісню Why Do You Want Him.[1] Коли Біллі було 12, він навчався в середній школі Carquinez у Крокеті, Каліфорнія, там він зустрів Майка Дернта, і вони подружилися через їх любов до музики.[1] У підлітковому віці Армстронг слухав метал, але став слухати панк, почувши пісню Holidays in the Sun гурту Sex Pistols.[3] Армстронг також стверджує, що на нього особливо вплинули The Replacements і Hüsker Dü, гурти з Мінеаполісу. Біллі Джо навчався у вищій школі John Swett, також у Крокетті, а потім у Pinole Valley, в Пінолі, Каліфорнія. Він кинув школу 16 лютого 1990 року, за день до 18-го дня народження, щоб зосередитися на музичній кар'єрі.

Кар'єра[ред.ред. код]

У 1987 році Армстронг сформував гурт під назвою Sweet Children з другом дитинство Майком Дернтом, коли їм було по 15. На початку Дернт і Армстронг грали на гітарах, один хлопець грав на ударних, а інший хлопець на ім'я Шон Х'юс — на бас-гітарі. Після кількох концертів і демо-запису (потім включеного до альбому Green Day під назвою Kerplunk!) Армстронг і Дернт вирішили об'єднатися з ударником Джоном Кіфмеєром (Елом Собранте) у 1988 році. В той же час Дернт став грати на бас-гітарі, і в гурті стало 3 учасника. Армстронг займався на електричній гітарі у Джорджа Коула 10 років. Коул також навчав Дернта і Х'юса. Коул узяв Армстронга і гурт до RDR studios у Сан-Франциско, щоб записати їх перше демо. Запис ніколи не був випущений. Гурт змінив назву на Green Day у квітні 1989 року, можливо, через їхню пристрасть до маріхуани.[4] Того ж року вони записали EP 39/Smooth, 1,000 Hours і Slappy, пізніше об'єднані в альбом 1,039/Smoothed Out Slappy Hours під лейблом Lookout! Records. Тре Кул замінив Ела Собранте в кінці 1990 року, коли Ел покинув Green Day, щоб піти до коледжу. Вокаліст каліфорнійського панк-гурту Rancid Тім Армстронг запросив Біллі Джо до гурту, але він відмовився через прогрес Green Day. Тре Кул дебютував у другому альбомі Green Day Kerplunk!. Завдяки наступному альбому Dookie (1994) альбом став популярним і залишався одним з найпопулярніших рок-гуртів 90-х і 2000-х років, вони продали понад 60 мільйонів платівок у всьому світі.[5]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Colapinto, John (2005-11-17), "WORKING CLASS HEROES". Rolling Stone. (987):50-56
  2. Record Mecca
  3. Armstrong, Billie Joe (2005). «"The Sex Pistols"». Rolling Stone. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 2006-10-28. 
  4. Metropolis — Music and Concerts: Green Day
  5. Myers, Ben. «Green Day: American Idiot and the New Punk Explosion» April, 2006.

Посилання[ред.ред. код]