Білобог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Білобо́г — бог добра в слов'янській міфології, творець землі, Бог світла, Сонця, Дажбог праукраїнців, батько Перуна. Уособлював добрі («білі») сили. Виступав у постійній боротьбі з Чорнобогом. У Львівській області зустрічаються прізвища Білий, Білозір, Білобран (можливо жрець Білобога).лалка білоьог вася та я іван, штопор бутіль

Назва Білобог засвідчена в топоніміці Лужиці (гора Білбог), Польщі (с. Бялобоже), України (с. Білобожниця на Тернопільщині), Білогорща (Львівщина), Росії (урочище Бєлиє Боги). Протилежністю Білобога був Чорнобог (Чорнт, Чорт), культ якого у західних слов'ян засвідчений німецьким хроністом 12 століття Гельмольдом.

З Білобогом пов'язані Білі кирниці на хребті Варатики, що між Рутурами і Марківкою, Білий потік у Марківці та інші урочища на Коломийщині.

У Печеніжині на тому місці, де пізніше побудували замок Потоцьких, стояло колись дохристиянське святилище. Про це свідчить легенда про церкву, яка нібито там стояла і пішла під землю. Очевидно, там був храм Білобога або П'ятниці, з якою теж пов'язується білий колір (у водах білили полотна).

У народних колядках, особливо на Коломийщині, до нього звертаються у рефренах «Гой дай, Боже».

Джерела[ред.ред. код]


Самодіва Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.