Білогір'я

смт Білогір'я
Герб Білогір'я
Вигляд Білогір'я (Ляхівців).
Країна	Україна
Область/АРК	Хмельницька область
Район/міськрада	Білогірський район
Рада	Білогірська селищна рада
Код КОАТУУ:	6820355100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	1441
Магдебурзьке право	1583
Статус	із 1946 року
Площа	км²
Населення	▲5483 (01.01.2011)
Поштовий індекс	30200
Телефонний код	+380 3841
Географічні координати	050.005 0026.41650°00′18″ пн. ш. 26°24′57″ сх. д.50.005° пн. ш. 26.415833° сх. д. 50.005, 26.415833
Водойма	Горинь
Відстань
Найближча залізнична станція:	Суховоля
Селищна влада
Адреса	30231,Хмельницька обл. Білогірський р-н., смт. Білогір'я, вул. Шевченка, 44, (03841) 2-12-55
Карта
Білогір'я

Білогі́р'я (до 1946 р. — Ляхівці) — селище міського типу в Україні, центр Білогірського району Хмельницької області. Населення 5709 мешканців (перепис 2001). Залізнична станція Суховоля на лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль. Засноване в 1441 році. Магдебурзьке право з 1583 року. Статус смт із 1960 року.

Історія

1612 року сучасне Білогір'я, селище на Хмельниччині, було селом Ляхівці. Оригінальну назву місцині дали "ляхівські двори" – польські оселі переселенців з "Країни тисячі озер" – Мазурів. Перша згадка про Ляхівці належить литовському князю Казимиру і датується 1441 р. Майже за 30 років до початку зведення святині Ляхівці вже отримали магдебурзьке право.

Окрім парафіяльного храму тут звели й домініканський монастир. Будівництво розпочав Павло Сенюта, польський шляхтич, який у релігійному плані пізніше добряче збаламутив Волинь та Поділля. "Спробувавши" православ’я, кальвінізм та католицизм, 1616 р. Сенюта прийняв… аріанство.

Костел (початок XVII ст.)

Костел (початок XVII ст.)

Будівництво домініканського монастиря завершилося близько 1660 р. (до речі, теж на кошти Сенют). Історія храму досить складна. Сучасна святиня Пресвятої Трійці, Успіння Богородиці та свв.Петра і Павла була освячена 21 липня 1789. Художник Наполеон Орда, який у 1862—1876 рр. мандрував Волинню, зазначив, що змальований ним храм був побудований Сенютою 1612. Отже, 1789 р. могла відбутися реконсекрація святині з якихось причин, адже збудована вона була задовго до того. Храм мав цілих 10 вівтарів.

Розташоване на лівому березі річки Горині (притока Прип'яті), за З км від залізничної станції Суховоля.

Будівля православної Церкви

Білогір'я — центр району, площа якого 0,8 тис. кв. км, населення 45,8 тис. чоловік (у тому числі сільського 39 тис., міського 6,8 тис.). У районі налічується 74 населені пункти, підпорядковані 19 сільським і 2 селищним Радам депутатів трудящих, 22 колгоспи, за якими закріплено 50,8 тисяч га орної землі, 850 га садів і ягідників, 6,1 тис. га сінокосів, 1,5 тис. га вигонів; 8 промислових підприємств, 1 будівельна організація; 4 лікарні, поліклініка, 18 пологових будинків, 44 фельдшерські пункти; 69 шкіл, 107 бібліотек, 56 будинків культури і клубів.

Білогір'я лежить у південно-західній частині Волинського Полісся. Рельєф місцевості — горбиста рівнина. Є поклади крейди, глини, значні запаси торфу.

В околицях Білогір'я виявлено залишки трипільської культури (ІІІ тис. до н. е.), населення та курганний могильник бронзової доби (II тисячоліття до н. е.), а також кілька поселень черняхівської культури.

Рекреаційні ресурси

У місцевості видобувається мінеральна природна столова вода — «Білогірська».

Економіка

Цегельний завод, ТОО НВА «Перлина Поділля», ТОВ «Білогір'ямолокопродукт». У місті з листопада 2008 року діє супермаркет мережі "Наш Край".

Відомі особистості

У Білогір'ї в родині робітників 19 листопада 1961 року народився Митрофан (в миру Юрчук Михайло Іванович), архієпископ Білоцерківський і Богуславський (з 31 травня 2007 року), архієрей Української православної церкви (Московського патріархату).

У Білогір'ї в родині робітників 19 січння 1961 року народився ПАНТЕЛЕІМОН (в миру Бащук Віктор Романович), архієпископ (Московського патріархату) Уманський и Звенигородський, архієрей Української православної церкви (Московського патріархату).

Посилання

• Білогір’я у часі і просторі
• Білогірський замок
• Погода в смт Білогір'я
• Картка на сайті ВР
• Рік славного ювілею