Білоруська крайова оборона
| Білоруська крайова оборона біл. Беларуская краёвая абарона |
|
|---|---|
 Нашивка вояк Білоруської Крайової Оборони |
|
| На службі | 23 лютого 1944 — 28 квітня 1945 |
| Країна | .svg){kind=small} Білоруська Народна Республіка |
| Належність | Білоруська Народна Республіка |
| Збройні сили | напівпартизанська армія |
| Чисельність | 20-25 тисяч |
| Патрон | Радослав Островський |
| Війни/битви | Битва при Монте-Кассіно |
| Командири | |
| Визначні командири |
Францішак Кушаль |
| Пізнавальний знак | |
| Символ | — прапор — нашивка |
Білоруська крайова оборона (біл. Беларуская Краевая Абарона (БКА)) — воєнізоване антирадянське формування білоруських повстанців часів Другої світової війни.
Створення БКА розпочалося після відповідної згоди Курта фон Готберга — головного фюрера СС округу «Білорусь» від 23 лютого 1944 року. Командувачем армії був призначений офіцер з багаторічним військовим досвідом Франц (Францішак) Кушаль. В результаті призиву в семи округах Генерального Округу «Білорусь» було сформовано наступну кількість батальйонів:
- Мінський округ — 6 батальйонів (2358 чол.);
- Слуцький округ — 5 батальйонів (3982 чол.);
- Новогрудський округ — 4 батальйони (2047 чол.);
- Барановицький округ — 8 батальйонів (6495 чол.);
- Глубокський округ — 4 батальйони (2910 чол.);
- Вілейський округ — 4 батальони (2414 чол.);
- Слонимский округ — 3 батальони (1423 чол.).
До кінця квітня 1944 було сформовано 34 піхотних батальйони загальною чисельністю 21 639 військовослужбовців.
Після поразки Німеччини у війні, переважна більшість бійців БКА були передані радянській владі, де і були страчені або заслані до Сибіру. Решта отримали політичний притулок в США та в Канаді.
Францішак Кушаль здався американським військам і продовжував антирадянську боротьбу у складі Білоруської Центральної Ради.
