Білоруська (станція метро, Кільцева лінія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

55°46′36″ пн. ш. 37°35′01″ сх. д. / 55.7767667° пн. ш. 37.5838000° сх. д. / 55.7767667; 37.5838000

Білоруська
Кільцева лінія

Центральна зала станції
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 42,5 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 30 січня 1952 року
Архітектор(и) І. Г. Таранов(рос.), Н. А. Бикова(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів І. Г. Таранов(рос.), Ю. А. Черепанов(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Б. М. Прикот(рос.), А. И. Семенов(рос.), К. Сапуненко(рос.)
Станція споруджена Будівництво № 12 (БМУ-8) Мосметробуду
Пересадка на Moskwa Metro Line 2.svg Білоруська
Виходи до Грузинський вал , до площі Тверської Застави , на вулиці Бутирський вал і Лісова
Час відкриття 5:25 (західний вестибюль) яп.
5:20 (східний вестибюль)
Час закриття 1.00
Код станції 067, Бл
Кільцева лінія
Київська  ↔  Київська  ↔  Київська  +зал
     
Російська  ↔  Конюшковська
     
Краснопресненська  ↔  Барикадна
     
ТЧ-4 «Червона Пресня»
     
Білоруська  ↔  Білоруська  +зал
     
Новослобідська  ↔  Менделєєвська
     
Суворівська площа  ↔  Достоєвська
     
Проспект Миру  ↔  Проспект Миру
     
Комсомольська  ↔  Павелецька  +зал  +зал  +зал  +зал
     
Курська  ↔  Марксистська  ↔  Курська  +зал
     
Таганська  ↔  Марксистська  ↔  Таганська
     
Павелецька  ↔  Павелецька  +зал
     
Добринінська  ↔  Серпуховська
     
Жовтнева  ↔  Жовтнева
     
Парк культури  ↔  Парк культури

«Білоруська» — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Розташована під площею Тверська Застава між станціями «Краснопресненська» і «Новослобідська». Знаходиться на території Тверського району Центрального адміністративного округу Москви.

Станція відкрита 30 січня 1952 у складі ділянки «Курська» — «Білоруська». Названа по Білоруському вокзалу, біля якого розташована[1]. Має перехід на станцію «Білоруська» Замоскворецької лінії.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

У станції два вестибулі — наземний і підземний. Перший (західний, наземний) вестибуль відкрився в 1952 році, другий (східний, підземний) — у 1997 році.

Західний наземний вестибюль станції знаходиться у Білоруського вокзалу, на розі Грузинського валу і площі Тверської застави. Східний вестибуль відкритий 25 серпня 1997 на Лісовій вулиці. Для того, щоб потрапити з платформи у вестибуль, потрібно пройти по сходах, потім по невеликому коридору до ескалаторів. Там чотири ескалатори типу ЕТ-3М, встановлені в 1997 році. Два наземних павільйони виводять в місто: один — до вулиць Тверська-Ямська, Бутирський валу, Лісовий і Заставний провулки, другий — на вулицю Бутирський вал.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна глибокого закладення (глибина закладення — 42,5 метра) з трьома склепіннями. Діаметр центрального залу — 9,5 м.

Архітектура та оздоблення[ред.ред. код]

Вестибулі[ред.ред. код]

Західний наземний вестибюль станції є масивною квадратною триповерховою будівлею[2]. Перед фасадом на площі Тверська Застава розташовується портал з високими арками між пілонами-простінками[2]. По фасаду знаходяться арки входу і виходу із заскленим склепінчастим верхом під золоченими металевими гратами[3]. Між дверними арками — ступінчастий спадаючий фонтан[4]. Барельєфи по фризу вестибуля, що зображують велич радянського народу-переможця[4]. Вхід на станцію здійснюється через вузький овальний касовий аванзал. Стіни близько турнікетів оздоблені червоним мармуром, який іноді ще називають «мармуровидним вапняком»[5]. У стінах можна побачити скам'янілих молюсків[5]. Аванзал з'єднаний зігнутим проходом з перехідною камерою, яка оздоблена світлим мармуром[2]. Перехідна камера завершується вхідною аркою ескалаторного залу[2]. Шестикутний купольний ескалаторний зал ускладнений шістьма арками: для входу, виходу, ескалаторного тунелю і три декоративних[2]. Над арками величезні склепінні вікна з металевими гратами[2]. Склепіння спирається на шість декоративних колон, оздоблених білим мармуром, з дорическими капітелями[2]. Вихід на вулицю здійснюється через короткий коридор з біломармуровим оздобленням стін[2]. У ескалаторному тунелі три ескалатори типу ЕМ-4, встановлені в 1952 році[5].

Станція[ред.ред. код]

Пілони оздоблені світлим мармуром «коєлга»[6]. Вони гармонійно розширюються вгору, але не переходять у склепіння, а відділяються від них простими за формою елегантними карнизами[7]. Колійні стіни спочатку були оздоблені дрібною кольоровою метлаською плиткою[6], при реконструкції — білою керамічною плиткою. На колійних стінах під основою склепіння розташовані пілястри[7]. Підлога початково була зроблена з декоративним візерунком на підлозі у вигляді традиційної білоруської вишивки[8]. Спочатку його виконали з багатобарвної (сірої, білої і червоної) керамічної плитки[8]. При реконструкції, проведеної в 1994 році, плитка була замінена на полірований граніт[6] зі значним спрощенням оригінального візерунка[9]. Світильники, розміщені на пілонах, виконані у вигляді ваз із скла і мармуру.

Перехід на Замоскворецьку лінію[ред.ред. код]

З центру залу можна здійснити пересадку на Замоскворецьку лінію (перехід відкритий в 1952 році). Перехід починається сходами на місток через платформу у бік «Краснопресненської»[10]. За містком розташована склепінчаста квадратна перехідна камера, далі за аркою — ескалаторний аванзал[10]. Аванзал обладнаний тристрічковим ескалатором типу Е25Т з балюстрадами з нержавіючої сталі. Ескалатор веде в прямокутну склепінчасту перехідну камеру верхнього рівня[10]. В її торці розташована монументальна скульптурна група «Білоруські партизани». Там же встановлені вісім оригінальних торшерів, оздоблених мармуром і кам'яною мозаїкою. Підлогу переходу покрито червоним і чорним гранітом, стіни оздоблені мармуром.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

У межах станції знаходяться 3 стрілочних переводи[11], і 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу, що переходить у СЗГ прямує до електродепо «Червона Пресня»[11].

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «станція метро Білоруська». Імена московських вулиць. Топонімічний словник. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 11 марта 2011. 
  2. а б в г д е ж и Наумов, 2010, С. 300
  3. Наумов, 2010, С. 300—301
  4. а б Наумов, 2010, С. 301
  5. а б в «Білоруська-кільцева». Палеонтологія Московського метро. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2012-02-02. 
  6. а б в Чередниченко, 2010, С. 160
  7. а б Наумов, 2010, С. 299
  8. а б Чередниченко, 2010, С. 159
  9. «Тьма в конце тоннеля – 2». Архнадзор. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2012-03-03. 
  10. а б в Наумов, 2010, С. 298
  11. а б «Схема шляхового розвитку Московського метрополітену». trackmap.ru. Архів оригіналу за 2011-08-28. Процитовано 14 марта 2011.