Білоцерківський район
| Білоцерківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: |  Київська область |
||||
| Утворений: | 1930 | ||||
| Населення: | ▼ 49 082 (на 1.12.2012) | ||||
| Площа: | 1276.8 км² | ||||
| Густота: | 38.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4563 | ||||
| Поштові індекси: | 09130—09185 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: |  Біла Церква |
||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 34 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 58 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 2, 5-33-73 | ||||
| Голова РДА: | Плугатор Роман Іванович | ||||
| Голова РР: | Олійник Валерій Павлович | ||||
Білоцеркі́вський райо́н — район у Київській області України. Район розміщений на півдні області в зоні лісостепу. Районний центр — м.Біла Церква. Утворений в 1930 році. Площа 126,6 тис. га, водні ресурси 2897 га. Населення 54 тис. чол (із них міського 13,2 тис. чол.).
Зміст |
Історія[ред.]
Як свідчать археологічні знахідки, і донині на територіях багатьох сіл — Мазепинців, Шкарівки, Яблунівки та інших залишились пам'ятки різних епох: городища черняхівської та древньоруської культур, поховання бронзового періоду, стародавній земляний Зміїв вал уздовж Росі, споруджений за наказом Київського князя Ярослава Мудрого.
Історія району — це будівництво на берегах Росі величного оплоту проти монголо-татар — міста Юр'єва (попередня назва м. Біла Церква), підписання Білоцерківської угоди між Богданом Хмельницьким і польською шляхтою під час Визвольної війни 1651–1654 років.
Минуле Білоцерківщини тісно пов'язане з гайдамацьким рухом — Коліївщиною, рухом декабристів. Саме тут члени Васильківської управи Південного товариства на чолі з П. І. Пестелем обговорювали долю майбутньої держави, розробляли плани вбивства царя та повстання Чернігівського полку.
Білоцерківщина стає одним з найрозвинутіших сільськогосподарських, промислових, торгівельних осередків Київської губернії.
Певний вплив на соціально-економічний та культурний розвиток краю мали графи Браницькі — володарі білоцерківських земель кінця XVIII — початку XX століття.
Жителі району бережуть добру пам'ять про відомих людей, які побували в краї — О. В. Суворов, Т. Г. Шевченко, О. С. Пушкін, Г. Р. Державін, К. Г. Стеценко.
Видатні полководці І. Р. Якір, Г. І. Котовський звільняли територію району від білогвардійців.
В 1922 році с. Блощинці відвідав голова ВЦВК М. І. Калінін.
XX століття — надзвичайно насичений подіями відтинок історії, шлях, який пройшли білоцерківці від української революції до незалежності України.
На Білоцерківщині сформувалося військо Директорії, яке відновило Українську Народну Республіку, а через невеликий відрізок часу свою владу встановили більшовики.
Радянська влада — це індустріалізація та колективізація, які не дали обіцяних результатів, голодомор 1932-33 років, коли при доброму врожаї, без війни, від голоду на Білоцерківщині померло понад 22500 чоловік, зних більше 12 тис. дітей. Голод на Білоцерківщині не вщухав упродовж 22 місяців.
За роки колективізації в Білоцерківському районі було розкуркулено понад 1000 заможних селян. Це далеко не точні дані. За свідченнями очевидців, їх було розкуркулено набагато більше. По Білоцерківському району на «чорну дошку» були занесені такі села: с. Бакали, що виконали річний план хлібозаготівель на 21,6 %, Глибочка — 29,6, Яблунівка — 30, Чупира — 35, Фастівка — 31, Потіївка — 39,5, Поправка — 48,6, Озерна — 38, Коржівка — 42, Чмирівка — 44, Черкас — 41,2, хут. Черкас — 31,8, Фурси — 35,8, Сорокотяги — 44,7, Мала Вільшанка — 34,1, Бикова Гребля — 41,9 %.[1]
16 липня 1941 на територію району увійшли німецькі війська. В серпні цього ж року на околиці села Блощинці відбувся бій, в якому прийняв участь майбутній український письменник Олесь Гончар. Цей бій описаний ним в романі «Людина і зброя».
Визволена Білоцерківщина на початку січня 1944 року військами 50 і 51 корпусів 40 армії Першого Українського фронту під командуванням генерал-майорів, Героїв Радянського Союзу С. Мартиросяна та П. Авдієнка.
До складу 50-го корпусу входила Перша окрема Чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи.
Більше 12 тисяч жителів Білоцерківщини воювали на фронтах Другої світової війни, а близько 7 тисяч не повернулися до рідних домівок, вісьмох з них удостоєно високого звання — Героя Радянського Союзу.
Населення[ред.]
Національний склад населення району за переписом 2001 року[2]
Символіка району[ред.]
Символіка Білоцерківського району — герб і прапор. До її складу входять елементи символіки Київської області.
- Докладніше у статті Прапор Білоцерківського району
- Докладніше у статті Герб Білоцерківського району
Екскурсійні об'єкти та пам'ятки архітектури[ред.]
-
Китайський місток у парку «Олександрія»
-
Свято-Успенський храм — культова споруда УПЦ-МП в місті Узин
-
Храм Святителя Миколая у селі Мазепинці Білоцерківського району
-
Млин у Парку козацької слави, с. Мазепинці
-
Свято-Духівський храм у селі Шкарівка Білоцерківського району
- Парк «Олександрія», м. Біла Церква
- Пам'ятник І. Мазепі 1994 р., с. Мазепинці
- Парк козацької слави, с. Мазепинці
- Церква Зішестя Святого Духа 1750 р., с. Шкарівка
- Церква Святої Параскеви — с. Олійникова Слобода, 1903 р.
- Церква Жон Мироносиць — с. Сорокотяги, 1893 р.
- Михайлівська Церква — с. Храпачі, 1891 р.
- Преображенська Церква — с. Сухоліси, 1849 р.
Персоналії[ред.]
Сільські, селищні та міські ради[ред.]
- Узинська міська рада — м. Узин
- Терезинська селищна рада — смт Терезине
- Биковогребельська сільська рада — с. Бикова Гребля, с. Черкас
- Василівська сільська рада — с. Василів
- Вільнотарасівська сільська рада — с. Вільна Тарасівка, с. Володимирівка, с. Гайок
- Глушківська сільська рада — с. Глушки
- Дроздівська сільська рада — с. Дрозди, с. Мазепинці
- Іванівська сільська рада — с. Іванівка
- Йосипівська сільська рада — с. Йосипівка, с. Затиша, с. Красне, с. Павлівка
- Коженицька сільська рада — с. Коженики, с. Клочки
- Макіївська сільська рада — с. Макіївка
- Малоантонівська сільська рада — с. Мала Антонівка
- Маловільшанська сільська рада — с. Мала Вільшанка, с. Бакали
- Матюшівська сільська рада — с. Матюші
- Михайлівська сільська рада — с. Михайлівка, с. Вербова
- Озернянська сільська рада — с. Озерна, с. Коржівка, с. Межове
- Олійниковослобідська сільська рада — с. Олійникова Слобода
- Острійківська сільська рада — с. Острійки, с. Блощинці
- Пилипчанська сільська рада — с. Пилипча, с. Глибічка, с. Городище
- Піщанська сільська рада — с. Піщана
- Поправська сільська рада — с. Поправка, с. Одноріг, с. Черкас
- Потіївська сільська рада — с. Потіївка
- Розаліївська сільська рада — с. Розаліївка, с. Людвинівка, с. Степок
- Сидорівська сільська рада — с. Сидори
- Сорокотязька сільська рада — с. Сорокотяги
- Сухоліська сільська рада — с. Сухоліси, с. Чепиліївка
- Тарасівська сільська рада — с. Тарасівка
- Томилівська сільська рада — с. Томилівка
- Трушківська сільська рада — с. Трушки
- Фастівська сільська рада — с. Фастівка
- Фесюрівська сільська рада — с. Фесюри, с. Щербаки
- Фурсівська сільська рада — с. Фурси, с. Чмирівка
- Храпачівська сільська рада — с. Храпачі, с. Скребиші
- Чупирянська сільська рада — с. Чупира
- Шкарівська сільська рада — с. Шкарівка
- Яблунівська сільська рада — с. Яблунівка, с. Мала Сквирка
Виноски[ред.]
- ↑ Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3
- ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
Примітки[ред.]
Див. також[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Білоцерківський район |
- Все про місто Узин! на сайті UZYN Project
- Облікова картка Білоцерківський район
- Адміністративно-територіальний поділ Білоцерківського району на сайті ВРУ
|
|||||||||||
|
||||||||||
