Білуга

Білу́га (Huso huso) — цінна промислова риба родини осетрових.

Довжина до 9 м, вага до 1,5 т.

Зустрічається у Каспійському, Чорному, Азовському та Адріатичному морях.

Білуга — прохідна риба; для нересту вона заходить далеко у річки (до 1000 км). Відкладає до 1,5 млн. ікринок. Мальки білуги скочуються в море. Живиться білуга рибою, а її молодь — різними безхребетними (молюсками, ракоподібними тощо).

Використовуються м'ясо та ікра білуги.

У викопному стані білуга відома з нижнього пліоцену (Одеса).

Живлення

За способом живлення білуга — хижак, який живиться переважно рибою. Починає хижачити ще мальком в річці. У морі живиться переважно рибою (оселедця, тюльки, бички та ін), однак не нехтує і молюсками. У шлунках каспійської білуги знаходили навіть дитинчат тюленів.

Штучне розведення і гібридизація білуги

У природі білуга гібрідізіруют зі стерлядью, севрюгою, шипом та осетром.

На Волзі і на Дону за допомогою штучного запліднення отримані життєстійкі гібриди — білуга X стерлядь (Бестер). Ці гібриди вселені в Азовське море і деякі водосховища. Осетрові гібриди успішно вирощуються в ставкових (аквакультурних) господарствах.

Рев білуги

У російській мові існує фразеологізм «ревіти білугою», який, однак, не має відношення до цієї рибі і пов'язаний з гучними звуками, які видає ссавець білуха. У XIX столітті були поширені два варіанти написання назви цієї тварини: «білуха» і «білуга». У сучасній мові слово «білуга» має основне значення — риба білуга, але вживається і для ссавця.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.