Більче-Золотецький парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Більче-Золотецький парк
Вхід до парку
Вхід до парку
Вхід до парку
48°46′46″ пн. ш. 25°53′04″ сх. д. / 48.77952500002777469° пн. ш. 25.884519440027776938° сх. д. / 48.77952500002777469; 25.884519440027776938Координати: 48°46′46″ пн. ш. 25°53′04″ сх. д. / 48.77952500002777469° пн. ш. 25.884519440027776938° сх. д. / 48.77952500002777469; 25.884519440027776938
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Тернопільська область,
Борщівський район,
с. Більче-Золоте
Найближче місто Борщів
Площа 11 га
Засновано 1960 р.
Оператор Більче-Золотецька сільська рада
Статус: пам'ятка архітектури національного значення України
Більче-Золотецький парк. Карта розташування: Тернопільська область
Більче-Золотецький парк
Більче-Золотецький парк (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Більче-Золотецький парк у Вікісховищі

Бі́льче-Золоте́цький парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області.

Площа 11 га. Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105 парку надано статус об'єкта природно-заповідного фонду. Перебуває у віданні Більче-Золотецької сільради.

Парк разом із палацом закладений на початку XIX століття (під час Другої світової війни палац зруйнований); у 1839 році побудований костьол з усипальницею.

Парк створено у ландшафтному стилі. На його території зберігся храм і старовинні в'їзні ворота; є стадіон, ставок, що живиться джерельними водами. У парку ростуть близько 400 вікових дерев, серед них — 2 тюльпанових дерева, 3 чорних горіхи, 2 сосни Веймутова (їх діаметр 90-105 см). Також є птелея трилиста, ялина сиза колючої форми, магнолія падуболиста, спірея верболиста та інші. 1966 року парк поповнили новими цінними деревами та кущами з Гермаківського дендропарку. В кінці XIX століття на території Більче-Золотецького парку проводили археологічні дослідження пам'яток трипільської культури.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Клименко Ю., Кузнєцов С, Черняк В. Старовинні парки України загальнодержавного значення. — Т., 1996.

Посилання[ред. | ред. код]