Білячий кускус

Білячий кускус або поссум Ледбітера (Gymnobelideus leadbeater)- представник родини Сумчасті летяги роду Білячі кускуси. Єдиний на сьогодні представник цього роду.

Розповсюдження

Вперше відкрито було цей вид у 1867 році Д.Ледбітера, токсидермістом Музею штата Вікторія. після цього білячі кускуси людям не зустрічалися. Їх вважали вимерлими. 3 квітня 1961 року натураліст Е.Вілкинсон знову зустрів поссума Ледбітера, а 1965 році невеличку популяцію цих тварин виявили на півдні Австралії - в районі Рарісвіля. Сьогодні відомо, що білячий кускус мешкає на південному сході штату Вікторія в округах Мерісвіль, нарбетонг, Хелесвіль.

Опис

Довжина тулуба - 10-14 см, хвоста - 16 см, вага - 90-135 грамів. Хутро на спині сіре або сіре буро з чорною смугою по середині, черево - має жовтий відтінок. Позаду вух та очей чорні плями.

Спосіб життя

Активні вночі. Харчуються комахами та нектаром квітів. Вдень відпочивають у дуплах. Живуть на деревах у гірських районах. Утворюють колонії до 24 осіб. дупло роблять до 6-30 метрів над землею. Одна колонія має власну територію у розмірі 10-20 тисяч квадратних кілометрів. Головною у колонії є найстарша самиця.

Статевої зрілості досягає у 14 місяців. Вагітність триває до 20 днів. Народжуються у травні-червні або жовтні-листопаді. За 1 раз народжується до 2 дитинчат. У сумці вони знаходяться від 80 до 90 днів.

Максимальний вік - 27 місяців в природному середовищі, а у неволі - 10 років.

Джерела

• Groves, C. (2005). Wilson, D. E., & Reeder, D. M, eds. ed. Mammal Species of the World (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press. pp. 54. OCLC 62265494. ISBN 0-8018-8221-4.